New York
Nov[ember] 11th 1920.

Дорогий Товариш Ґушул!
Вашого листа отримав за що дякую. Пригадуєте всвоєм листї що зачинаєте фіксувати свою студию і хочете щоб все в порядку було. Товариш Ґушул єсли є добра студия то досить добре і мож заробити тих зелених лиш коби ся непровалити бото все гроші коштує. Тож єсли ви мислете що піде все добре то старайтесь про все як найліпше Плян Ваш досить добрий і мислю що буде все добре, той плян щоя подав Вам то також незлий, вікна від бек ґраунд можете дати від 5 до 6 ф. єсли маєте пляцу досить, єсли ще маєте плян той щоя заслав вам то тілько вікна дайте далше від бек ґраунд а вдаху вікна і скіні можуть бути такі як я Вам подав вперед. А втім робіть так як Ви думаєте можна так буде ліпше я неє протів Вас чуєте я годжусь на все. Слайди будусь старав замовити як найшвидче питав заадресою тої компаній що виробляє

ІІ

слайди однак ще незнайшов бо всім жидівским New Yorku чорт може розпізнатись однак мушу постаратись щоб Вам се зробити.
Кемеру і ленс прокотрий згадуєте тоя незнаю чи заможу Вам заслати бо немаю грошей вірьте Товариш Ґушул що коло мене досить круто всій порі а ще дотого чорт роботи може знайти. Я ходжу тут постудиях питаю зароботою і трудно достати бо кождий каже що плохий бізнес типер, другі роботи також слек і чорт знає чого лапатись типер. Їхавбим до Вас типер то знов треба більше як дві сотки на подорож і я стою типер як серед води в котру сторону пускатись то сам незнаю. Єслиб я тут роботи недістав то дуже зле буде зімною, я мислив що будем обоє робити сю зиму підробимось і на весну іхати до Вас, також мислив що купю добру кемиру і дещо иньше ату мені невиходить так як я мислив, можливо що знайду яку роботу і буду робив щоби то небуло а навесну аби вже їхав до Вас то мушу купити добру кємеру і ленс однак я буду старався кілько з можу щоб навесну ми оба вже робили (чуєте)

[3]

я ніколи не забуваю про Вас і мислю що ми погодимось на всякій спосіб. Ви робіть там як можети ая звідси мушусь постарати одобру кемеру і ленса. Як Ваш ленс той щосьте купили, можна не зовсім добрий але як Ви писали то мислю що ленс мавби бути досить добрий. Яби їхав типер до Вас але що зтого приїхати звідси до Вас без жадного цента то дуже плохо адруге знов брати гавза всего потрібно ще і дотого зима то най то чорт озьме самий незнаю якби ліпше було. Тут також вже зачинає бути зимно але снігу ще нима. як там коло Вас. Тут в New Yorku майже всі студиї в жидівских руках і мислю що через то трудно роботи дістати бо кождий за своїм стоїть, але се ніц страшного колись і нам инакше буде.
Прошу пишіть дещо нового звідтам єсли маєте.
Тож кінчу писати вкладаємо від нас обоїх щиру подяку. і зичим Вам веселого житя з Вашов фамільов.
Михайлюк.

{envelope}
F. Michaluk
240 E 124 St
New York

Thomas Gushul Esq.
Colman [sic] Alta
P.O. Box 209
Canada

{stamp} New York, NY, 30 October 1920

New York Octobrer [sic] 27th 1920.

Поважаний Товариш Ґушул.
Хочу написати пару слів до Вас що я вже чоловік відданий. Весіля наше відбулось в неділю, жалую що Вас небуло, певно Ваш авроплан мусів попсутись, але то ніц я буду ся старав щоб до Вас прибути на весну. Я ще роботи неглядів нігде відколи тут в New Yorku, однак мушу старатись щоб тих золотих заробити щоб міг навесну дістатися до Вас своєв Парасков. Весіля відбулось без жадних музик, однак слюб брав в сьвятій божници, знаєте як то є, хоть моя товаришка не конче так побожна але як то кажут наші дівчата підеш зімною до корту озмеш слюб тай за місяць будеш ходити задругою. Пізнійше зашлю Вам фотографію з нашого весіля азобачете що то я вишукав за дівчину внювьорку, сподіюсь що буду мав веселе житя з сею дівчиною щом ся оженив як Ви колись пропоминали в своїх листах. черезто щоми обоє годимось на ріжні способи.

[2]

Тож прошу пишіть дещо нового і чи зима вже коло Вас є. тут ще досить тепло. Слайди будусь старати Вам заслати як лиш тілько пічну роботу бо знаєте як то наразі чоловік сам незнає що має вперед починати. такє і зімною типер.
Кінчу здоровлю Вас разом з Вашов Фамілиьов
Допобаченя.
Михайлюк.
Мій сталий адрес сей
240 E. 124 St
New York
Вибачайте що так мало писав другий раз напишу дещо більше.

New York
2го Лютого 1921

Дорогий Тов[аришу] Ґушул
Даруйте щом так зпізнив зсвоєм писанєм, друге знов неміг дістати то щом потребував. Товариш Ґушул можливо що мети злі на мене черезто що акурат неміг то купити що Ви бажали. Я купив кемиру 8х10 котра добра для студиї а також на отсайд, значить про всяку роботу. Ленс досеї кемири купив 6½ х 8½ Bausch Lomb Tessar I c F 4:5. Ленса 8х10 неміг купити через то що нема їх на маркеті. Я писав до Рочестер до фекторі

3 [sic]

то мав мене стояти $147.50 ц. Я тут обходив майже усі склади котрі тримають фотографічні річи і неміг дістати сих ленсів. Також купив пекард шатер до ленса і икстра [sic] ленс борд. усе мене коштує разом з кемиров $202.12 сентів.
Єсли я приїду до Вас то більше поговорим провсе, однак пишу Вам вірну правду що 8х10 ленса неміг дістати (чуєте) Я звідси виїду у пятницю на 4го лютого. Низнаю як мені поведесь в дорозї бо досить далеко.

[4]

Товариш Ґушул в разі єслиб я мав який тробел на граници так я подаюсь навас що Ви мій патнер і маємо оба пропорти до спілки, то абисте знали як маєтесь за стосувати, бо як я тут перевідуюсь то незовсім перепускают на граници але я буду якось крутив. Більше непишу мислю що будем вкупі невдовзі.

Тож до Побаченя
з Вами і Вашов фамілиьов.
Михайлюк.
Я вжеби давно був виїхав однак неміг бо мислив що дістану ленса про який Ви писали. (чуєте. то ж негнівайтесь.

{envelope}
F. Michaluk
403 E 5 St
New York City

Thos Gushul Esq.
Coleman Alta
P.O. Box 209
Canada

{stamp} Medison, NY, 25 November 1921

New York
Now. 23th [sic] 1921

Дорогий Товаришу Ґушул!!!
За отриманий лист Від Вас дякую Що до мої їзди до Вас тоя боюсь через то що се досить великий кошт ї через то я питав Вас чи Ви будети відповідальні за то все що пишете в своїх листах. Вразі мого приїзду до Вас я небажаю від Вас посади але тілько хочу щоб ми спільно працювали і щоб згода була між нами Друге знов я незнаю яка згода буде між нами з Вашою студиьов, бо як ми будем спільниками то мусить бути якийсь договір і над сим. Трете Ви бажаєте щоб ми вам дали віднас товариске слово. Я сам незнаю якеб вам слово дати хиба тілько Ви хочете знати чия допевни приїду доВас.

2

Я готовий їхати до Вас єсли Ви є відвічальні зато все що пишете до мене (чуєте)
А вразі є[с]ли я вже буду коло Вас а так неє як Ви пишете, чи Ви обовязуєтесь мені з вернути мої кошта? Тож я бажаю від Вас щоб Ви описали мені який договір мавби бути між нами у справі нашої патнерки. і які ескпенса малиб іти між нас двох? Знов єсли ми будем патнерами я хочу щоб студия належала до нас обох, також всі наші експенса і заробок мав би іти на половину.
Тож прошу дайте перше від себи якийсь договір і слово а я вже звідси постараюсь овсе що лиш з можу
(чуєте)

3

Єсли Ви є так переконані що роботи незабракне нам то нима страху щоб бізнес ішов плохо. Прошу пришліть (фотог) з студиї і можна маєте фотографію з міста Блей-мор моя жінка цікава бачити.
Я нині не робю і хочу і ти з жінкою на фотографію то як буде вироблена зашлю до Вас. Минувшої неділі булисьмо на весілю і також на фотографії весіля досить хорошо відбулось. Ви бачайте що так з пізнив з Відписом. Петро Василишин писав до мене що хоче їхати до школи і питав мене про інформациї, однак я недумаю щоб єму се надобре вийшло босе буде коштувати богато гроша але як хоче щастя траювати то нехай спробує.

[4]

Більше не пишу зобачу як Ви за дивляєтесь на се все що тут на малював.
Прошу оскорий відпис
Майтесь гаразд.
Михайлюк.

Ню Йорк 25го Мая 1923.

Дорогий Товариш Ґушул –
За лист отриманий від Вас дякую.
Про попередні арґументи більше не згадаю як конець то нехай (най богу буде приємно) Пригадуєте у Вашім листі що хтось представив Вас мені в поганім сьвїтлі. Се неє правдиве т[овариш] Ґушул—бо жадних таких листів ні відкого не отримував. Кажете що досить за нятя маєте в своєм фотографічнім занякю єсли так то увихайтесь се жнива Ваші. На другий рїк задумуєте виїхати до Рад[янських] Республик, досить здало, я також про се думаю за вжди як бито вирватись з відси

ІІ

але все так день за днем переходит ще всій благолубній (гамереці)
Чи акурат могли-бим заниматись сим ремеслом на Україні то незнаю але страху я нимаю хотьби ціп або коса дорук допалась а навіть піка з шуфлев то ніц страшного до сего пролєтар з мальнькости на учений.
Питаєте мене що часом можем злучитись на там тім боці
Вел єслиб так ся стало тояб дуже радо приняв Ваше пророцтво ну-ну нехай се станесь правдою.
Що домоїх фотографій тоя не занимаюсь ними, одно що мала платня а друге що тут в Ню Йорку майже всьо в жидівскіх руках, трете я вже дещо призабув але однак я недумаю се назавжди так залишити, те щоя дещо забув то єсли спендую на те (пять десять долярів) і оден місяць часу і все буду знав як перше

[3]

Я акурат незабув щобим в цалім неміг виконати те що потрібно до фотографїй але гладко з першу непіде міні бо вже три літа як сим незанимавсь. Тепер я занимаюсь роботов в рестеранті (і платня незгірша) тижнево заробляю $30 і віхт а по студиях платят від $18 до 25 і зсего мусите жити значить борт маєте купити для себе то мало що остаєсь.
Можливо пізнійше дістанем деякі більші інформациї з там того боку то чомуб ми мали оставатись на чужині хоть знаєм що гараздів бог має на тім боці але прибідуєм з пару літ і можем сподіватись дещо ліпшого в будуччині, а тут я стратив всю надію. на всьо.
Назакінченя здоровлю сердечно Вас разом [з] ріднею Вашою.
Ф. Михайлюк.

[4]

Поздоровіть від нас т[овариша] Гуцуляка Мислю що наукучилось єму, оставсь майже самий лиш мрії по перед очи часом мигнуть як пригадаєсь минувщину.
P.S.
Забув ще одно, в кого там берете лекциї пинтованя що до пинтованя то неє так кяжкє але спершу то все нейде так як чоловік бажавби. зашліть мені де яку знимку з Вашого пинтованя. єсли маєте.

{envelope}
F. Michaluk
403 E. 5 St
New York City.

Thos. Gushul. Esq.
Coleman, Alta.
P.O. Box 209
Canada.

{stamp} Medison, NY, 13 February 1924

Ню-Йорк 13го Лютого 1924.

Дорогий Товаришу Ґушул—!
Ваші листи отримав за котрі дякую однак прошу негніватись що запізнивсь з відписом бо вільного часу нимаю з причини що довгі години працюю через сих пару місяців а навіть і в неділю мушу робити. Від Андрійчука з України мав лист то пише що отримав шіфкарту і приїде до Канади, також пише що довідався про Андрійцевого де перибуває на Українї і пише що Андрійців оженивсь і має вже сина, але пише що також незовсім добре поводить ся єму. До Андріїчука заслав я кілька долярів через банк то пише що не отримав також засилав гроші з сего банку до своїх родичів то пишуть що отримали незнаю що є.
То що пишуть з України наші Товариші то не знати кому вірити одні пишуть що така біда що вітримати немож, другі пишуть дописі в часописах що неправда і критикують тих котрі нарікають що виїхали на Україну і незнати кому вірити.
Всякої біди є ще досить на Україні і Росиї тосе можем знати самі, але нарікати і накидатись направительство то нема чого, нині цілий світ робітничий звернув

[2]

свої очи в сторону Росийского правительства і трудно придставити собі щоб там така неправда діялась як описують декотрі з товаришів.
Правда тих мушенників є ще досить що з вовка перекинулись в барана і горнуть по своїй стороні, але заякийсь час і то ся знищит і тогді буде инакше.
Я все мислю що ті товариші також зле роблять що хотят вертатись з України, до Канади і Америки, тут всих краях також робітник псяче житя має і лутшеб задертатись [sic] ще пару літ там де знаходит ся типер, адруге кождий має наплечах голову себто диктатора свого і справа зкінчена.
Дорогий т[оваришу] Ґушул на Вашу пропозицию негоджусь себто на пінтованя, через то що я немаю вільного часу до сеї роботи. Я постановив робити до весни сю роботу яку маю всій порі, хоть довгі години але типер зима так мусит ся терпіти. На весну буду глядів зачим иншим, тут в Ню-Йорку або виїду до Детроїт, а типер сиджу тихо і чекаю щоб то вже весна прийшла. Єслиб дещо спеціяльного мені трафилось так напишу до Вас. Сет фарбів я постараюсь Вам дістати.
Остаюсь з Товариских [sic] Привітом
Ф. Михайлюк

{later notes in pencil on the envelope}
L. 31-511

{on the back of the envelope in pencil}
City Cigar Store Cigarettes tubs
648 Main St.
Winnipeg
C 203 173

{envelope}
F. Michaluk
240 E. 124 St.
New York.

Thomas Gushul Esq.
Coleman Alta
P.O. Box 209
Canada.

{stamp} New York, NY, 13 February 1921

{stamp on the back of the envelope} Coleman, AB, 18 February 1921

New York
13го Лютого. 1921

Дорогий Товаришу Ґушул.
Лист котрий пишу до Вас то майже зплачем. Така вже мені доля судилась як бідив поперед так треба і надалі бо иншої ради трудно надіятись. Я всій порі так якби збожеволів, стратив всі центи які лиш мав і заліз вдовги по шию і роби що хоч босе фрій-контрі Товариш Ґушул я тепер в такє попавсь що трудно вилізти

2

гризота між нами обоїма і ще більше таких кавалків що мені вже нічого немиле. Як звідси виїздив то кождий говорив щоб неїхати, однак я незвертав уваги на то тілько їхав так до Вас як ми колись переписувались про нашу будуччину. Однак мої погляди типер такі і не навість що лутше не жити мені більше бо мої думки завили мене в такє що тілько в голові шумить

3

як в якім кітлі. Оженивсь розтратив жоночі гроші ще дотого поназичував заліз в пропасть і тілько сварка і не навість всій порі між нами. приходилось нам обоїм розійтись бо нім був нежонатий ріжні бесіди переходили між нами а типер так ся нестало як ся говорило тоя оставсь як який волуцюга і зрадник Ніхто мене більше не навидить тілько ріжні думки пересувають ся як той

4

туман осінної пори. Перед моїм виїздом був тут в Канадийскім офісі питав чи не потрібно мені песпорт то говорили мені що переїду без жадного клопоту, однак так ся не стало. Недалеко границі та драпуга Канадийска зачав питатись куди обоє їдем, так я сказав що їду до Канади що маю свої пропорти разом звами і через то повертаюсь Також казав чого їхав до Америки і як надовго

5

однак нічого непомагало. Хотїв щоб показати сьвідцтво [sic] як я дістався до Америки чия платив текс як переходив через границю і ще більше таких кавалків. Я говорив єму щом переїздив у віндсор коло детроїт платив текс 8 долярів однак згубив ті папері значить посьвідку щоя платив текс то також ніц не помагало. Він мені говорив щоя нігди неможу дістатись

6

до Канади потий не виберу паспорт з Отави хотьби замене незнати хто ґарантував то се мені ніц непоможе. Я мусівби був чикати най менше три тижні на песпорт і то незнаю чи мігби був дістатись Як приїхав до Emerson так з кинув наші куфри і сказав злізти з трену за вів нас за ґрати а другий день рано

7

назад заграницю, томи обоє просили щоб лишив нас хоть на оден день щобя міг дещо довідатись від Вас то він сказав що можемо бути оден день абільше ні. Вітак я дав таліґраму до Вас і другий день рано отримав відповідь від Вас а також з Michel від Dixonа і до него була також то він переглянув і сказав що се все пусте і я мусів виїхати. Яби був остався заграницею однак мав коротко грошей

8

а друге він казав мені виразно що нас трудно буде дістати. Також він заплатив тикета нам до сент-паул а з сенд-паул [sic] мусів назад платити до New Yorku, єслиб я був лишився ще на оден день так я неміг дістати тикіт до сент паул мусівби був платити самий, а єслиб був платив самий то за мало грошей мав і через то боявся брати ченц

9

бо треба було описати всю свою історию як я дістався до Америкі і т.д. ще міг ся дістати до криміналу на кілька місяців через то що знаєте як я переходив через границю. Як чоловік у біді то кождий чорт лізе на карк так само зімною було. Типер про Канаду треба буде забути бо нимаю ані цента і довгів кілько що трудно оплатитись

10

Як з сего я маю вилізти то сам низнаю бо часи настали прикрі ще дотого жонатий і прийдесь чорнобідити. Я щастя маю що тикєта небрав аж до Колман бо бувби пропав на віки, а тілько платив до Вініпеґу, то коштувало мене 137.84 цен[ти] а з Сенд-Паул до New Yorku 101. 40 центів. Мусів голодом їхати бо грошей не осталось ані цента

11

Мене ся їзда коштує поверх 250 долярів. Стоф фотогр[а]фічний 202 доляри і втаке я ся попав що лиш думаю що зімною має бути далі і як ті довги повіддавати. Друге знов ані хати ані роботи ані грошей хоть бери та завітися на яке без головя. Знаю що і Ви стратили грошей надармо але що робити то моя голова вже сива стає і чорт знає як сю біду обійти.

12

До Канади ніяк негодин по вернутись бо брак фінансу друге знов жінка більше не поїде бо кождий говорить що там біда а тут найліпше і такє. Можливо що бувбися троха доробив і мавби був житя инакше а типер треба підлягати кождому чортови як і поперед. Стратив всі свої гроші на школу типер коби міг дістати хоть миски мити де вякім рестеранті бо иншої ради нима.

13

Єсли будети з Андрійчуком то перечитайте єму сей лист як зімною є типер. він також буде ся журив боя досить грошей єму
винен. Також винен сотку долярів М. Андрійцевому і низнаю де він типер є бо писав до мене що їде до Росиї. Можливо що писав листа до Вас з Детроіт бо я писав ще минувшого місяця що їду до Вас і там моя буде стала адреса. Еслиб виїхав до Росиї

14

то мав виїхати на 28го січня. Прошу Вас товариш Ґушул на пишіть дещо від себе і дещо зарадьте мене боя в злім положеню і дуже мені прикро. бо бачте на якій я дорозі остався.
Тепер мушу глядіти якої роботи щоб себе продати бо прийдесь

[15]

здихати без часу всій демократичній країні. Єслиб був нікому сьвіт не завязав то чорт би мене брав я вже не стою засобою, але знаєте що чоловік неє самітний і треба старатись бо годі далі бурлаком жити.
Прошу пишіть дещо відсеби щоб хоть трохи став веселійший бо приятелів

[16]

немаю так богато щоб міг ся де чого ліпшого зарадити.
Тож кінчу сей лист і очікую як найборше де що до від[а]тись від Вас.
Ми обоє зичим Вам всім ліпшого поводженя ніж ми маєм типер обоє. Гаразд.
Михайлюк.