Mister Evan Guchul
P.o. Box 209
Coleman Alta
Morley, Sept[ember] 7th 1926
Дорогий Іване:
Твій лист отримав за що щиро дякую. Жаль мені, щом скорше не відписав, але тут я яких 8 миль від почти і ходимо лише раз в тиждень, а часом навет меньше. Отже твій лист я отримав минувшого тиждня але не міг скорше відписати бо ніяк занести на почту. Завтра думаю йти на почту, отже занесу цей лист.
Питаєш чи я на фармах і як мені подобаєсь. Так я на фармах або пасовисках. Не на жнивах але на прогульці я тут. Мама дала мені сїдланого коня – званий “Prince”. Їзджу кождий день і збираю прекрасні фотоґрафії. Вчера я бив масло, так як в старім краю. Нинька в нас падає сніг. Це перший раз я бачу сніг через 5 літ. Дуже файно виглядає. Не зовсім зимно, але дуже дивно. Тут баба би назбирала губ або грибів! Гриби тут дуже великі і їх так много, що місцями
[2]
[розфокусована верхня частина сторінки]
нема де ногою стати за.…. [Мені] тут добре… Амер... …. тут … не прийшов… [Він] тут… … [бис] заробив добрі гроші. …ншими Поміж іншими …, я маю дуже добре ліжко з подушков. Ґрапина пішла спати на… як на Матерас
… чуюсь досить здоровий й накормлений. Я знаю, що це тебе буде цікавити але для мене такий звичай значить нічо нового. Всюди цивїлізовані люди сплють й кормляться опісля приписів природи. Звичайно на фармах цего тримаються ліпше як в місті.
Наші фотоґрафії трошка невиразні.
Особи добре, але струн не замітно на інструментах. Однак це мені до вподоби, так я люблю і щиро дякую татови, мамі і тобі. Ти може не знаєш, що з мене великий жебрак. Так Івасю, я безперестанно жабраю. Отже, будучи ж[е]браком, я дальше пускаюсь тим шляхом. Попроси маму і тата, щоби зробили по дві копії з цих фотоґ[рафій] а ти мені пришли. Бачиш? Це звесь жабранє. Коли би тато не хотів, то спитай, що 4 картці будуть коштувати, а я вишлю центи.
[3]
Питаєш коли я вернусь до Blairmore. Но я там не думаю назад вертатись. Ти вже до мене загостиш. Це не за горами час принесе для нас все, чого/що ми страдаємо. Мені не пасує їхати до Вас, я Вам вже ся навкучив досить «терпко». Хотяй я є жбраком, в мене єще є трошка чести і я не зроблю нічого такого, щоби змити і цю честь. За це краще за будь, а сподійся загостити до мене.
Як я бачу, ти був на Blairmore аж до початку школи. Чи не жаль тобі за твоїми сестрами? Добре, що ти научився моє пісні. Учись дальше і в музиці, в Укр[аїнській] школі як і в Анґ[лійській]. Наука значить більше чим найбільше майно. Коли підростеш, то довідаєшся більше.
Коли до мене будеш писати, то уживай адрес на окремій картці. Я там завше дістану.
Залучаю тобі фотоґрафію котру зняв там на Карбондайл тоє неділї.
[4]
Дальше писати не буду, бо не маю що. Хотяй маю, та спішусь, ато маю много до писаня.
Тимчасом здоровлю Вас всіх, включаючи бабу, тітку Параску, Грапину і їх родину.
Твій вірний вуйко,
Дмитер.
Уживай цей адрес
D.O. Macko
c/o Canadian Bank of Commerce
Calgary, Alta.
Чи ти знав це?:
To kiss a Miss is awful simple
But to miss a kiss is simply awful.
{Photograph reverse}
Carbondale Creek falls. Evan & the dog on the edge of second falls.
Taken Sunday Aug. 1, 1926.
D.O. Macko