Mister Evan Guchul
P.o. Box 209
Coleman Alta

Morley, Sept[ember] 7th 1926
Дорогий Іване:
Твій лист отримав за що щиро дякую. Жаль мені, щом скорше не відписав, але тут я яких 8 миль від почти і ходимо лише раз в тиждень, а часом навет меньше. Отже твій лист я отримав минувшого тиждня але не міг скорше відписати бо ніяк занести на почту. Завтра думаю йти на почту, отже занесу цей лист.
Питаєш чи я на фармах і як мені подобаєсь. Так я на фармах або пасовисках. Не на жнивах але на прогульці я тут. Мама дала мені сїдланого коня – званий “Prince”. Їзджу кождий день і збираю прекрасні фотоґрафії. Вчера я бив масло, так як в старім краю. Нинька в нас падає сніг. Це перший раз я бачу сніг через 5 літ. Дуже файно виглядає. Не зовсім зимно, але дуже дивно. Тут баба би назбирала губ або грибів! Гриби тут дуже великі і їх так много, що місцями

[2]

[розфокусована верхня частина сторінки]
нема де ногою стати за.…. [Мені] тут добре… Амер... …. тут … не прийшов… [Він] тут… … [бис] заробив добрі гроші. …ншими Поміж іншими …, я маю дуже добре ліжко з подушков. Ґрапина пішла спати на… як на Матерас
… чуюсь досить здоровий й накормлений. Я знаю, що це тебе буде цікавити але для мене такий звичай значить нічо нового. Всюди цивїлізовані люди сплють й кормляться опісля приписів природи. Звичайно на фармах цего тримаються ліпше як в місті.
Наші фотоґрафії трошка невиразні.

Особи добре, але струн не замітно на інструментах. Однак це мені до вподоби, так я люблю і щиро дякую татови, мамі і тобі. Ти може не знаєш, що з мене великий жебрак. Так Івасю, я безперестанно жабраю. Отже, будучи ж[е]браком, я дальше пускаюсь тим шляхом. Попроси маму і тата, щоби зробили по дві копії з цих фотоґ[рафій] а ти мені пришли. Бачиш? Це звесь жабранє. Коли би тато не хотів, то спитай, що 4 картці будуть коштувати, а я вишлю центи.

[3]

Питаєш коли я вернусь до Blairmore. Но я там не думаю назад вертатись. Ти вже до мене загостиш. Це не за горами час принесе для нас все, чого/що ми страдаємо. Мені не пасує їхати до Вас, я Вам вже ся навкучив досить «терпко». Хотяй я є жбраком, в мене єще є трошка чести і я не зроблю нічого такого, щоби змити і цю честь. За це краще за будь, а сподійся загостити до мене.
Як я бачу, ти був на Blairmore аж до початку школи. Чи не жаль тобі за твоїми сестрами? Добре, що ти научився моє пісні. Учись дальше і в музиці, в Укр[аїнській] школі як і в Анґ[лійській]. Наука значить більше чим найбільше майно. Коли підростеш, то довідаєшся більше.
Коли до мене будеш писати, то уживай адрес на окремій картці. Я там завше дістану.
Залучаю тобі фотоґрафію котру зняв там на Карбондайл тоє неділї.

[4]

Дальше писати не буду, бо не маю що. Хотяй маю, та спішусь, ато маю много до писаня.
Тимчасом здоровлю Вас всіх, включаючи бабу, тітку Параску, Грапину і їх родину.

Твій вірний вуйко,
Дмитер.
Уживай цей адрес
D.O. Macko
c/o Canadian Bank of Commerce
Calgary, Alta.

Чи ти знав це?:
To kiss a Miss is awful simple
But to miss a kiss is simply awful.

{Photograph reverse}
Carbondale Creek falls. Evan & the dog on the edge of second falls.
Taken Sunday Aug. 1, 1926.
D.O. Macko

[конверт]:

Return to

Mr. Thos. Gushul,
Blairmore, Alta

{штемпель}: MORLEY ALTA AU 30 26

{штемпель на звороті}: BLAIRMORE ALTA AU 31 26

Morley, Alta 28th Aug 1926
Дорогий Брате:
Твій лист з дня 23го ц[ього] м[ісяця] отримав, разом иньшими листами, за все щиро дякую. Заким розпишусь дальше, я маю много до оповідання, хочу где, що написати про околицю, в якій я знаходжусь.
Мама має тут 17 тисяч акрів пасовиска, і має 183 штуки рогатої ходоби, окрім скількадесятеро коней. Це є 6 миль за стацийов на північ. От гори, от pictorial види! Це лише скілька миль від Banff. Я тут приїхав акуратне нинька вечер тиждень. Дали мені коня і сідло, і я їзджу десятки миль що дня. Два рази в тиждень їдемо до Morley за почтою, але автом, не конем. Morley, це собі на Індїян Резевишіон, і окрім Індіян школи і скілька урядників (Mounted Policeman, Indian Agent, School Teachers і Storekeeper) більше нема нікого

2

Індіяне тут мають скілька сот тисяч акрів пасовиска. Я вже зняв скілька фотоґ[рафій] з Індіянів. Їм і сплю як коник, а мама мені догаджає як навет в ріднім домі цего я не знав. Одним словом, так мені добре, що я не знаю чи зможу виїхати без слїз – слїз болячих! Тут ми встаємо в 5.30 рано. Сніданок в 6 годині, обід в 12 а вечера в 6 а в 9 ми вже лігаємо спати. Чуюсь здоров і апетит як в лошака. Мама для мене прилагодила, хороше як образок, а мягке як вата, лїжко і я сплю в хаті збудованої з дерева, по Європейськи. Помежи бруси, можна бачити гори і місяць та звізди. До того, вовки приспівують мені до спаня. Дальше не буду писати, бо не годен Тобі докладно всего розяснити. Однак я тут так як [у] Бога на Хрестинах.
Що до фотоґ[рафій] то я для Тебе вже знайшов добрий кусок роботи. Маю вже 3 копії, але на жаль не принесуть много гроша бо не хочуть заказувати більше як по 2-3 штуки. За цим я не питав, самі до мене прийшли. Індіяне завтра спецїяльно убираються, щоби я іх фотоґрафував.

3

Ми зробимо добрий ґешефт, за це я є певний. Бо як виїду межи фармарів, то іще ліпше піде. Тут нема людий, це “Ranchers” лише, далеко оден від другого. Коби я мав апарат такий Твій 5х7 з Cook [sic] ленс. Цего мені буде дуже потрібно, я вже бачу. Ну, але коли до цего прийде, то якось оно пійде.
Що до Enlarger-а удавайся поза Duffin. Я їм писав за 6 х10 mounts. Не знаю чому не вислали. Ти сам того листа підписав, то знаєш добре, що там було. Я вірю, що ми не забули. По другому я перевідаюсь про second-hand camera stores на всході, Монтреяль, Торонто і т. и. Чекай на то.
Знайшов купців на овочі, але не за ту цїну. Хочуть 15% для себе і цїна має бути та, що всюда. На перед ніхто не знає яка цїна буде. За cash нема. Хочуть щоби дати і чекати як они продадуть. Отже

4

чую, що треба забути за Духоборив ї їх овочі. Я не вірив таки наперед, щоби можна бізнес зробити. Правда, я єще не випробував всїх фірмів, але они всі знають чим ми пахнемо. Жаль мені, але що зроблю. Я радше робивбим для купців як для Дух[оборі]в. Знаю це, що коли би згодились продати по ціні такі яку всі признають а з того дати 25% (15% їм а 10% мені) то зробивбим бізнес на 100 кар, а инакше то відказуються, і того я їм не ганьблю. Скажи Кузьмі, що правда. Наперед нїхто не хоче казати цїни. Картофлю і т.д. не хочуть. Кажуть, що мають досить з “Prairie”. Оден мені сказав, що вже 12 кар яблок (ранних) продав, на такій підставі і вже гроші дістали. По другому они суть спекулянтами, хочуть знати сорта і кілько кождого і т.д. а я не маю ані кропки інформації. Треба до цего братись инакше. З Grand Forks ані з Blairmore.
До мене прийде, а може вже прийшов пакунчик з Haloid Co. з samples. Я написав до Collector of Customs і післав йому Consular Invoices, щоби мені тут вислав.

5

А коли Ти їх вибрав, то як найскорше висилай сюди до мене. Як хочеш, я для Тебе дїстану Haloid папері дешево. Разом з цловими налогами, я єще дешевше дїстану як Ти. Роблять мене спеціяльним аґентом на Канаду. Для Тебе я дістану мало що вище цїни в Америк[анському] Катальоґу. Це не забувай. Я певний, що то, що коштує $ 100 в U.S. я для Тебе дістану за $ 105 . Оно варта коли хочеш.
Тепер хочу знов жебрати. Ти вже звик на це від мене. Тут на почті не продають перекази до U.S. Це лише така маленька почта. Express-у нема на M[oney] Orders. Найблизше Banff, а то за далеко, і мені конечно треба вислати $200 Mrs. Adams в Springfield, Ohio, так щоби она дістала до 5го Sept[ember]. Я сподїюсь, що Ти це зробиш для мене отже залучаю коверту і прошу висилай скоро.

6

Це має до дїла з моїм розводом і я конечно маю це зробити.
Друге заордеруй оден кейс Agfa 3¼ x 4¼ film packs для мене. Там буде 10 doz[ens] і Ти повинен дїстати 331/3% discount. Мені будеш висилати скілько я заордерую від Тебе. Ти сам берися до Agfa покинь Eastman. Коли це зробиш, то будеш казаком, але це друге (Agfa) то пізнійше від ($2 Adams). Мені треба буде film-ів отже я радше дам Тобі заробити як иньшому. Коли би Ти дівстав [sic] Agfa до тиждня, так висилай мені два доз. разом.
Дальше не буду писати. Отже кінчу і прошу єще раз о ті дві річи бо на тім моя будучнісьть висить.
Здоровлю Вас всіх щиро
Твій брат
Дмитер
P.S. Цего листа щоби Ти не пробував відчинити, коли не хоч жалуватись опісля – прошу.
Вложи переказ (і вишли мені ресіт) побіч коверти.