Блейрмор, Альта;
7го лютого, 1936

Др. П. Рондяк,
Косів

Вповажний Пане Др. Рондяк!

Вдаюсь до Вас з справою відносно мого ґрунту в Рожнові. Я не знаю, чи зможу все як слід точно описати Вам в цім письмі, тому раджу Вам покликати мого опікуна Тимофія Міхнюка, Семена в Рожнові. Він зможе розказати Вам детально про повищу справу. Цей чоловік вповні обзнакомлений з цим ділом і все вияснить як слід.
Його устна історія буде більше для Вас зрозуміла, як моя писанина на папери. Та всеж позможности описую Вам як справа мається:
В 1906 році, коли я числив 18 літ, опустив рідний край і виїхав до Канади. Старенький мій батько Іван Ґушул з Захарія помер зараз по моїм виїздї щось в кілька тижднів.
Мати і дві сестрi осталися. Старша сестра Ґрапина була замужною

2

і жила окремо в Новоселици (її муж враз зі мною виїхав до Канади). Отже вдома на господарці осталися тілько мати і молодша сестра Параска.
Господарка була в довгах по уха, а головно в клопоті з якемось Кутським напастуючим банком. За оден рік мої тяжкої праці в Канаді, мені пощастилося заробити поважну суму гроший, якими я позаплачував усі довги на цій батьківщині. Всі гроші були пересилані на руки мої мати (Полагна Ґушул).
Після батькової смерті, себто оден рік пізніище, коли вже всі довги були позаплачувані, мати вдалась до спадкового судїї про втягнення нас дітий в маси. Отже, що сталося? Мати втягнула дві сестрi в маси, а мене цілком оставили. Мене зовсїм нігде нема. На податковий книжці, себто теперішній, тількo сестри стоять затягнені і здається мати, але на певно не знаю, а мене як не було так нема. Так виглядає, що я зовсім на світ не народився.

3

Ціла ця господарка осталася по батькови. Старша сестра Ґрапина дістала своє віно оден добрий морґ поля, (під улицею) але це було по матери. Вона виїхала до свого мужа в Канаду в 1908 або 9тім році.
В 1912 році мати і молодша сестра приїхали до Канади, а цілу господарку оставили на опікуна. Паперів, чи то документів від повищої господарки не привезли ніяких.
Молодша сестра згодилася, себто устно, прийняти від мене шифкарти яко її пайка чи то віно. Мати і сестри ще живуть тут. Мати через цілий час від 1912 року живе враз зі мню, себто з моєю родиною. З доньками вони не жили тут і ніколи не будуть, бо не можуть погодитися.
Отже я рішив взятися до цеї справи і передати Вам, щоби все це спростувати. Інтабуляцію перевести і зареєструвати на мене. Я хочу дістати офіційний контракт.

4

Про не втягнення мене в маси, я нічого не знав через довгі роки, аж доки не на писав мені опікун 3 або 4 роки тому. Також прислав мені в тім часі старий документ, на якім говориться про мати і сестри, а про мене нічого. Цей документ я до Вас вишлю, аж тоді, коли буду мати від Вас відповідь.
Отце все, що я міг Вам на писати. Порозгляненю цеї справи прошу на писати мені, кілько це має коштувати.
З глибоким поважанням
Тимофій Ґушул Івана

Адреса:
Thomas Gushul,
P.O. Box 54,
Blairmore, Alberta,
Canada

Блейрмор, Альта.
7го лютого, 1936

Др. П. Рондяк,
Косів

Вповажний Пане Др. Рондяк!
Позвольте мені представити Вам одну важну і пекучу справу, яка мене не покоїть через довші роки!
Сусіди, які живуть по обох боках мої батьківщини, допускаються до шкідливих учинків. Оден з одної сторони (себто з свого боку) підкопує і підрубує коріння деревам, та загрожує, що всі дерева висушить, а другий з другої сторони, коли городив новий пліт, то поступив на мій бік тілько, кілько йому захотілося. Тут ще більше знайдеться проти цих сусідів, про що Вам розкажуть опікун (Т. Михнюк) і мій шваґер Василь Савєк, Грицька.
В хаті мешкає вдова Марія Щербань жена Пантели, котра також там спричинила багато шкоди. Не оден пліт вона розгородила і спалила. Верби обрубала в не правельну пору і мусіли всохнути.

2

Позрубувала вишневі і сливові дерева, котрі з’ужила на паливо. Також і деякі ясіні позрубувала. Я її пожалував як бідну вдову і впустив до хати мешкати на якийсь час і позволив її ще робити половину городу. Однак, коли вона відмовилась платити частину податку від хати і город, так по кількох роках я на писав опікунови, щоби її не позволив більше робити ту половину городу, а щоби він сам робив обидві половині.
Довідуюся з старо-краєвих письмів, що ця женщина вибралась з хати минувшого літа і побудувала свою власну хату на якімусь зарінку. Якщо це вона не побудувалась на моїм власнім зарінку, який опікун купив від громади і прилучив до мого ґрунту.
Ця женщина малаби поповнити за всі роки не як політки і комірне, а податки від городу і хати. Як раз ту суму, яку, що уникнула, та опікун мусів платити. Я її закомірне і за політки нічого не числив, але податки, які припадали на ню, то мала платити. Отже я ставлю упімнення, щоби всі шкоди і уникнені податки вона заплатила.

3

В цій справі треба буде штучно підійти до опікуна, щоби все викрив і виказав на повище згаданих осіб. Я йому писав около три роки тому, щоби пішов до Косова і знайшов відповідного адвоката і преслав мені його адресу.
Я хотів підприняти кроки проти всіх тих, що ограбують і поповняють ріжного рода сабатаж на моій батьківщині. Мій опікун, коли почув, що я хочу, аж так далеко поступити, так в той час почав мені писати, що такого не треба робити, бо буде багато клопоту і т.д.
Також не дуже мило йому буде, коли почує, що я хочу ґрунт заінтабулювати на себе. Він є мій якийсь свояк і дуже бажавби, щоби ціла ця господарка оставилася так як була до тепер.
Він збирав політки з обох половин городу від коли опікуном його батько був назначений, а відтак він. Тут тільки оден виняток був, а це цяя женщина що там мешкала і робила одну половину городу щось 4 роки.

4

Тепер мій опікун робить лише одну половину городу, а другу мій шваґер (Василь Савєк, Грицька). Це я зарядив так в 1934 році.
Мій шваґер прислав мені Вашу адресу. На цего чоловіка я можу спусти[ти]ся з усим, що маю. Він є вірний і щирий.
Коли будете покликати опікуна на допити, то і покличте мого шваґра, щоби там був присутний. Колиб опікун дещо не похочував виявляти, так це йому не вдасться, як мій шваґер там буде присутним.
Прошу подати мені Вашу умірковану ціну, на цю всю справу. Справа у цім пісьмі не має нічого спільного зі справою інтабуляції ґрунту. Тут маєте дві сеператні справі.

Остаюсь з глубоким поважанням
Тимофій Ґушул Івана

Адреса:
Thomas Gushul,
P.O. Box 54
Blairmore, Alta., Canada

Blairmore, Alberta,
January 28, 1938
Dear Uncle and Auntie:
We received your card today, and thank you very much fo [sic] it. We are deeply impressed over your condition, but we feel certain that you will recover. Say is there any chance of a bloodtransfusion [sic] helping you? I’d sure like to help you. More cures are wrought by faith than by any other method, just remember that.
As for us children, Nadia stays home to take care of the house.
I (Evan), have finished my schooling here, and since then have successfully completed a course in Technicoloring, Photo Oil-Coloring, for which I received a big diploma from the National Art Schools of Chicago. Right now I’m learning to retouch negatives, make copies and enlargements. Also I do framing, violin bow re-hairing, general violin and cello repairing, and help my mother with amateur developing and printing.
At the festival last November, I played the Viola and came second, with 83 marks, beaten only by one mark. Polly didn’t win on the piano, but she received a very good criticism. Paraska came first in her grade. Pete didn’t play because he was sick right up until a week before the festival, but we got him a complimentary ticket for all the sessions. Father was the vice-president this year. I like the Viola and have been playing it in Moser’s Symphony Orchestra for the past five years. Pete also plays the Viola, and he’s good too – he’ll be starting to play in the Orch[estra] again next week, because Dr. Borden said that he may take lessons again – he has to tell the Doc everything he wants to do. Moser’s orch[estra] practices in our studio, the only available place in the Pass. There are about 30 of us, and we meet on Tuesday evenings from 8 to 10 P.M. On thursdays, there is the Sunday School orchestra practice. We play at the morning Sunday School session, and at the Evening Services, A. E. Larke, is the minister, and he told us that he saw you at the San. [?] on [?] [?] [?] – too etc.