January 9, 1924 - Letter from Demetrius to Thomas
- Item
- 1924-01-09
{конверт}:
Mr. Thomas Gushul,
P.O. Box 209
Coleman, Alta
Canada
{штемпель}:
RICHMOND CALIF
JAN 10
6 30 AM
1924
Richmond, Calif.
9th January 1924
Дорогий Брате:
Щиро дякую за Твій лист разом з листом від Федора. Я сам коли перечитав, зачав плакати а жїнка питала чому, отже я переклав лист на Анґлійску мову, і она почала плакати.
Жаль мені великий, що они на мене так жалуються. Я їм жадної обіцянки не робив. Та се чи так чи як, дїло ось яке. Томку чи Ти знаєш що то буде за горе старенькому Татови. Він на хлопцїв спускаєсь як старі лїта приходять, а коли би їх взяти то старий Тато з молодшими загине, а я всім не годен помочи.
Скажу Тобі правду щиру. Я сам трошка завинив бо до них не писав з всяких причин. Найбільша причина є се, що коли я просив Тата вислати мене до ґїмназиї то они не слухали а друге те, що знущався тато наді мною безсердечно, а гонив мене до роботи як коня. Твоя мама сама скаже Тобі що не раз я снігом босаком утїкав перед лютим татовїм грожінєм
[2]
Коли я се все перетолкую в свої голові, то часом бачу що я є холодної крови, але коли задумаю як то не раз остра сокира за мной вганялась, то мої думи змїняться. Правда, за те, то ні брати малиб відповідати, але коли пиши до одного то щоби не погнівати другого, пиши всїм. Я пригадую собі коли то минувшої весни я вислав по долярови, а не знаючи кілько їх я не вислав щоб всім вистарчило. То мене ганьбили. Я й нинька не знаю скілько їх там є. Знаю своїх рідних, себто покійника Василя, Михася, Федора і Марусї, а що до иньших то Бог їх знає краще.
Коли Василь умер то я був в Фернї. До Канади ього взяти не можна було через війну. Дальше, коли Михась і Федор підросли так, що сами на себе годні робити то час уплив до сего що й я оженивсь. Се забрало не мало гроши, знов я не роби[в] цїле лїто від July до Dec 1922 разом з жїнкою жити без роботи загнало мене в довги. Тепер жїнка мала операцию минувшої зими що коштує мене $500. Я що лише з довгів виходжу, коли сотки иньших приходять.
[3]
зачав я робити за добру плату, але чи Ти віриш що на початок то нїхто не платить тисячі, я робив довго за $12500 а ниньки маю $17500. В Каліфорнії житє дороге. Отже щоби доробитись взяв я курс в “Accountancy” за що я заплатив $19600 се мені полїпшило і я нинька маю добру посаду. Та єще не мав я соток зашпарованих, бо чим більше заробляєш тим більший розхід, а єще сплачувати довги. Взяв я на розвагу се і те, і заключив взятись до фотоґрафічної штуки. Дальше не буду писати про розхід, бо Ти сам знаєш, що то все коштує на початок. Та дальше курс фотоґ[рафічний]. Коштує вже мене около $100 і я єще маю много лєкцій студиювати. Чож я зроблю?
Я щиро дякую Тобі що Ти давби подорожні гроші Федорови, але коли я не годен дати $150 на шіф-карту зараз при кїнци мїсяця давбим $50 а за другий місяць єще $50 а так може $50 єще аж April або в маю. Тут нема в кого позичити анї що. Я покидаю свою науку фотоґ. продаю все що маю фотоґ. і т.д. виганяю жінку до роботи Коли не спротивиться й покине мене, але се чорт бери й все
[4]
Коли я маю помочи своїм братам. Щож Ти мені на се порадиш? Та коли від прийшов би на Колеман, щож він би робив? Знай що я не годен за нього завше платити віхтові кошти а він як роботи не знайде то буде бідував гірше чим у дома. Я знаю що Ти не давби ьому згинути, але Ти маєш Маму, жінку і дїтей підтримувати, отже я на Тебе не мавби серця спускати ього. До Америки ього взяти не годен через те що то лише кїлька з кождого краю пускають, отже як би ього завернули, він би з жалю умер в подорожі. Задля сего я думаю що Канада є найліпша. Знов, чи не можна би ього взяти до Montreal а там хай сам для себе шукає хлїба з маленькою помочею від мене? Ти знаєш краще, я лише се так пишу тому що защадивби яких $50 на шіф-кар[т]кі, а він в Montreal може записатись на extra-gang на захід і даром виїхати. Я сам так не раз робив, отже з нашою помочею він може їхати потрошки аж сам за себе заплатить.
[5]
Рїч ще яка, коли Ти годен взяти ього разом з Братовим так бери а ми порахуємось як брати. Коли не годен, так він мусить ожидати аж я защаджу на ього подорож. Вірь мені, що я покидаю (career) характер свій щоби йому помочи. Чи він за то заплатить чи нї то я се нинька зачинаю виконувати. Я за свою подорож заплатив два рази.
При кїнци скажу виразно и лише Тобі самому в Твоє власне ухо, що моє серце болить мене дуже тяжко та щож зроблю коли така наша доля.
Я до них пишу і визнаю чи Михася а чи Федора они думають висилати вперед, а Ти коли відпишеш то не ганьби мене дуже перед ними бо они сами мене до сего зганьблять.
Здоровлю щиренько всіх
Брат
Дмитер