Thomas Gushul, Esq.,
Box 209,
Coleman, Alta

{штемпель}: LETHBRIDGE, ALTA OCT 21 1918

Leth. 21 Oct. 1918

Дорогий Брате;
Щиро дякую за Твій лист. Не жаль мені за роботою, але жаль менї, що наша надія ушкоджена через собаків. Др. Сушко писав до мене, що нове право не боронить «Україні» єї напрямів. Він писав до правительства, отже попріть «Україну»! Не кажи нїц где я є, мовчи. Я не знаю где буду єще, але Ти пиши до ме[не] на сю адресу. Я звідси виїзджаю за пару день, як удасьться. Піду до Віннїпеґу, або до Америки: що ся стане то не знаю, але хоронитись треба – і чорт бери все. Твій Брат,
Дмитер.
Y.M.C.A. Lethbridge.

{на конверті}:

Thomas Gushul, Esq.
Box 209
Coleman, Alta.

{на звороті конверту, поштовий штемпель} 30 November, 1918

Y.M.C.A. Lethbridge,
Nov. 29, 1918

Дорогий Брате:

        Щиро дякую за Твій лист з дня 25го. Дуже мене тїшить то, що Ти поняв що я писав і приймив моє перепрошенє. Але одно мене смутить, що ти хорий. Пісьля Твоєї описки, я довідуюсь, що Ти маєш «Нервову Диспепсїю» (Nervous Dyspepsia). Я Тобі казав сего літа, що Ти захоруєш єсли Ти не перестанеш ходїти ночами. Чоловік так як сьвічка – горить вночи а в день гасне – а чоловік також повинен робити в день а спочивати в ночи. Часом як сего ся не стереже то тая сьвічка буде горіти з обох кінцїв і скорше вигорить. Так і людский орґан, як не спочиває в ночи, але робить, то нищить силу своєго орґану. Памятай що робота ментальна є труднійша фізичної, і тому нищить цілий людский орґан два рази скорше. Отже Ти возьми мій приказ, бо я знаю як то ся діє, бо я сам таку недугу мав минувшого літа. Правда спати не можеш, неспокійний, живіт завше повен, надвір не пускає, коло серця тисне, серед живота під самими грудьми щось там ийби цьвях, їсти хочеться, та не панує, голова тяжка, а часом навет щось забиває голову і очи болять. Се є диспепсія. Від перепрацьованя ментального оно повстає, а також від нереґулярної їди. Послухай мене і не їдж капусти, цїбулї (ні смажениї, вареної й сирової) моркви, жадного ситого, або масного, бо масьть то є нетревала і забиває живіт. Не їдж ніц печеного, все що їсиш мусить бути варене а ні печене. Не їдж мяса, не пий каву, ніц солодкого або кислого – бураки також шкідливі. Також перестань курити, бо куреня є дуже шкідливим підчас непорядку в животі. Пий дуже гарячої води перед снїданком і перед

2

спанєм, оден пугар, але уважай щоби вода була так кипляча щоби Ти не міг пити як гербату, але по т[и]шка. Їдж реґулярно, рано о 7 до 8 години, обід 12 до 1шої, вечера 6 до 7моі години. Так уважай щоби межи їдою Твій живіт мав від 5 до 6 годин спочинку. Не їдж нїц межи годинами їджєня, то значить не «перекушуй» собі там та не там, то є не реґулярнїсьть, псує Твій апетит і нищить живіт. Не їдж сирових овочїв, а властиво яблок, але варених та їдж скілько смакує, але лише підчас призначе[но]го часу їдженя. Не переїдай ся, їдж так, щоби єще трошка голоден вставав від стола. Коло їди сїдай просто, не згинайся і проходжайся денно на сьвіжїм воздусі до яких 4-5 годин, але як ходиш то йди просто і вистав груди перед себе. Не стискай живота паском, хай Твій живіт буде вільний. Не журись, не думай, не сумуй, не злосьться, не сварись, не читай і не

3

студїюй, але читай щось сьмішного щоби Тебе забавляло і вдоволяло Твої нерви. Йди до лїжка в 10 годинї найпізнійше. Окрім сего, Ти сам спрактикуй, що Тобі не шкодить в їдї, але тимчасом то все буде шкодити, і буде Тебе вдувати, бо жолудок не буде добре роботу свою робити – тревати. Одно уважай, що Ти мусиш жути Твою поживу найменьше 50 разїв, то значить що пожива в ротї має так бути з жувана, що виглядалоб що в роті маєш молоко ані твердї куски поживи. Жуй поживу аж Ти вже не можеш знайти ніц цїлого і що все перемінилось на рідкїсьть, доперва пролиґай. Я не знаю чи се Тобі сподобаєсь, але я ґарантерую, що Ти виличиш ся, однак памятай, що то не за оден ані два дни Ти будеш здоров, то возьме до яких 7 – до 24 місяцїв. Бач я вже 7 місяцїв хорий і єще не здоров. Слабісьть не пришла за

4

оден день, тож так скоро й не відійде. Часом може треба буде йти на операцию як живіт вже так знищений, що не можна єго направити. Уважай! Я нераз Тобі се казав, що Ти їсиш дуже неуважно. Дивись щоби Ти нанїч мав вікна одчиненї, і щоби сьвіжий воздух був всюда. Оно не тїлько що руйнує Твоє здоровля але єще дїтей Твоїх воведе до сухотів та иньшої небезпечної зарази. Уважай на себе і на цїлу фамілїю Твою. Спробуй но, а переконаєся, або лутше спитай ся лїкаря. Коли би се що я призначив не дало помочи після реґулярного уживаня, так йди до лїкаря, раджу йти до Dr. Olivier, бо в нього суть апарати і він довідаєсь скорше про діяґноси, чим безапаратний лїкар. Все що я Тобі тут розяснив, то я в сїм переконаний. Як лише коло серця Тебе болить, то оно є небезпечне, мабудь сухоти з браку воздуху сьвіжого в помешкани. Йди до лїкаря сейчас! Не думай, що се я но так пишу, але прийми се за щиру правду.
Що до мого побуту, то лише одно маю на відповідь, що біда. Я вже такого дійшов щом мусїв заложити Bond за $10000. Тепер то я вже не знаю як оно вийде але вже мусів підписати вексель на 2 місяцї. Як потрафлю від-дати так мій Bond пропаде, ну але вже хай й пропаде, то я все таки защидив своє житє від голоду. За оден тиждень то я пійду до роботи до банку, там где Мойсюк робив, в Fernie. Вже все маю зладжено і лише чекаю на відповідь від президента з Ванкувер. Они випитувались всяких інформацїй

5

а навет і фотоґрафію вз[я]ли від мене. Трудно дістатись до банкової служби! Я мусїв дати їмя і занятє моєго дїда, вуйків, цьоткїв, і всіх свояків. Таку, брате, метрику зібрали, що я аж не знав звідки то я надумав так много. Навет питали, чи я не є інтерестний в соцїялізмі і чи виберу городжанскі папери, але я їх всіх втуманив і вже й роботу дїстав. Я колись тобі прочитаю всю інформацию, яку від мене забрали, бо я то все точно нотую яко реферату. Вже се тягнесь оден місєць, і чесьть сьвятим, вже все приймлено, но еще мушу чекати аж відповідь прийде на моє принятє до служби. Бач они дали мені оферту на платню, отже як я ся згодив на то, то они дали знати перезедентови, аж тогди як він відпише то я вже піду

6

до роботи. Трудно до банку впхатись, я не знав, що оно так трудно, але вжем переко нався. Тепер щож Ти над сим думаєш? Я думаю, що не зле, за мала плата але обїцяли підвижки як я переконаю їх, що я заслужив єї. Они мені дають $7583 на мїсяць, се дуже добре на початок. Майже кождий новопринятий дістає меньше. $50 на мїсяць то є досить, але я їм вкрутив що я є знаменитий писар і що володїю 10-ма мовами а єще знаю Книговодства та всї обичаї в Канцеляриї. Бач що я сим то придбав собі. Я знаю що я як возьмусь до науки то скоро научус Числярський Курс, або Accountancy, як то звесь в Анґ. мові. А accountant tо наименьше має $17500 на місяць. Може якось я ся впхаю на якогось начальника і по можу свої лихі доли. Щож Ти думаєш?

7

Не кажи нїц нікому, що я роблю аж пока я не стану до роботи, а тоді то похвались Твоєм браткам банкерем, але не кажи за платню нїц, лиш можеш казати, що я беру яких $17500 на мїсяць, бо я певний, що до Весни то я заслужу собі на таку платню, я буду дуже старатись. От вдарить она Баранюка, скаже от з нього зробився чудак. Чи Ви ходите однї до других, і щож де про мене говорять? Чи Віра єще на Coleman? Я думаю, що я дам Тобі телеґрафічно знати коли я буду їздив через Coleman до Fernie і Ти прийдеш на станцию бачити мене – га?
Що до бізнесу, ось так брате, я задумую йти до В.С. і взяти фарму там где овочі родять, і завести пасїку і сад. Диви но, я ся переконую з мудрих людий, що на тїм можна скоро заробити, а в додатку чоловік на фармі, межи рожами на сьвіжім воздусі здоровий як цьвях! Я читаю аґрїкольтурну лїтературу, і вже дїстав з Ottawa много книжочок та иньших добрих інформацїй. Я так хочу, щоби Ти старався а я також і щоби ми сьпільно купили яких 10-20 акрів поля в Okanagan District, B.C. і щоби Ти забрався на фарму з фамілїєв і там господарував, а я буду кувати грошей на розвиток. Отже тимчасом то ми пробуймо так

8

щоби мати готівку, а пізнійше то будем шукати за фармою. Але може Ти знаєш о чімось ліпшім, то напиши що. Але мене тягне до пасїки і саду. Правда що і иньше занятє може мені сподобатись. Я до Краю не задумую їхати, бо там нема добра тепер тай не буде, аж за скілька літ, отже пока що, а ми би збили суму тай вернулись на Україну вільну. Оно возьме пару літ, але без стараня то ніц нема.

Я прошу Тебе о скорий відпис і опиши все докладно що до Ґрапини, Параски і Твого дому. Не забудь сего бо я щось жалую що не чую про Вас всїх більше. Опиши все, але уважай на себе, роби що можеш і вихуруйся.

9

Маю я щодо писаня, але не пишу, бо ми поговорим незадовго.
Отже здорови від мене Антона і Ґрапину, Параску і Юзя, Маму та цїлий дім. Желаю Тобі скорого виздоровленя.
Твій брат
ДОМ