March 19, 1925 - Letter from Demetrius to Thomas
- Pièce
- 1925-03-19
Fait partie de Lena and Thomas Gushul collection
D.O.Macko
OFFICE OF THE COMPTROLLER
STANFORD UNIVERSITY
ACCOUNTING DEPARTMENT
STANFORD UNIVERSITY
CALIFORNIA
{штемпель}: PALO ALTO CALIF. MAR 20 1925
Mr. Thomas Gushul
Blairmore, Alta.,
Canada
{штемпель на звороті}: BLAIRMORE ALTA MR 24 1925
Stanford University
3/19/25
Дор[огий] Брате;
Щиро дякую за Твої листи в яких я довідався много інтерестних новинок.
Жаль мені, що Ти не завернув “View Finder” в якому мене приймили за члена до California Camera Club. Ти вже много забув, се не перший раз що Ти забув мені завернути се та те, і тому то я не висилаю Тобі нїчого більше на взір бо боюсь що пропаде. Я маю много цїкавих кусків писаних саморучно, в фотоґ. маґазинах. Чи Ти коли читаєш їх? Чи Ти може й не передплачуєш жадної фотоґ[рафічної] публикациї?
2
Коли знайдеш тую фотоґ[рафію] в моєго дому, чи то з Михася і мами, то вишли мені по жаласти.
Що до Федорового виїзду до Канади, то я щиро дякую Тобі за Твою обїцянку, а я єще на певно не знаю коли але думаю що не задовго, бо я сподїюсь дїстати троха готівки. Коби то лише не переїначилось, бо то не завше так ся стає як ся мислить. Я напишу Тобі достаточно коли я дістану гріш, але тимчасом не маю єще ані слова дальше про се казати. Я повинен довідатись на днях що ся стане.
Що до копіованя фотоґ[рафій] які суть копировані то се є абсолютно не можливе. Кождий образ який має знак © се завічає що є коперований. Розумїєсь, котрі сего знаку не мають то можна копіовати, але то є завше безпечнійше дістати довіль3
на паперу, що копіовати і продавати не заборонено. Себто від оріґінального артиста. Отже коли маєш фотоґ[рафію] і знаєш офїціальну титулу, так пиши до найблизшого фотоґ[рафічного] маґ[азину] і спитай хто єго зробив і проси о адресу, а опісля пиши до артиста з прозьбою і копіованє. Уважай, не рушай без сего бо на вірно біда за таке дїло, є велика.
Що до ленс, тут є їх много, але заким Ти їх запакуєш, оплатиш тарифу (Duty) то й несхочесь їх Тобі. Я раджу Тобі читати фотоґ. маґ. і на сторонках оголошеня знайдеш барґен. Навет і в Канадї! В Montreal і Toronto суть склади “Second Hand Supplies” і там Ти знайдеш що бажаєш.
Дальше раджу Тобі
4
написати до Toronto Camera Club і проси їх щоби Тобі дали адреси від фірмів гандлючих в фот. матеріялах. Они Тобі се радо зроблять особливо коли Ти трошки їм підмастиш словами артиста.
Відколи я Тебе памятаю Ти кращих слїв не писав мені як в Твоїм минувшім листі. а то є Твоє пропонованє виїхати з Coleman! Томку «любчику-голубчику» вір мені що не варта жити в Coleman коли суть мїсцевости в яких – ох то красно жити! Подумай собі, закружені Ви горами, в углевих димах і між людьми мало культорованими без жадних иньших інтересів окрім копальні, без библьотеки спілок, чи клюбів знаня і наук. Гей брате се гріх кохати дітий на такій нерозширній околици! Правда, Ти там жив около 15 лїт і вже гвив на все, але братчику не гнівайся що я пишу, але возьми но мої слова під розвагу!
5
Я бачив всякі місця і всякі заходи, але вір мені що житє є за коротке щоби нуждитись десятки літ без овочевих дерев, без купелів в воді теплі від сонечних лучїв, без цьвітів гарних рожів а передовсім без атмосфіру наук. Чи не научилибся Ваші дїти где що доброго в городах рож? Чи не кохали би Ви і они цьвіти овочевих дерев? Чи не любували бись они в сьпівах птичок теплійших країв а з резтою коли би зайшли до бібліотеки в якій суть книжки всякого рода. Та товариства всякого руху і фаху, ой брате не знаєш Ти що Ти утрачаєш в житю!
Правда чоловік не годен сам собі догоджати завсігди але вір менї що Ти і жінка і дїти Ваші як також мама жилиб довше коли би Ви6
змінили клімат і жили гдесь вигіднійше. Наприклад, Ванкувер, Ревелсток, Камлупс, не за будь за горами себто на морскій стороні гір. На Kootenay озері і Okanagan озері в Келовні. Там суть сотки гарних селянок где житя є хороше. Вернон наприклад або навет і Nelson є гарне.
Trail є добре мїсто але знов сама таке становиско як Coleman. Чому но Ви не виїдете гдесь до Внґу, Торонта Ванкувер? Оно возьме великі гроші, але я вірю що Ти більше заробиш в великім мїстї чим в малїм. Коли би Ти їхав на захід так памятай
7
що В.С. має широкий фах і поле на всяке ремесло. В Альберті нема там так много.
Поко що Ти перевідуйся за всякі околицї. Наприклад зайди до бібльотеки, коли є там, і возьми на Directory of cities & towns in B.C. or Canada, а там знайдеш, число мешканьців клімат і факт всякої околицї. Дальше пиши до Chamber of Commerce кожде місто се бюро підтримує і проси аби вислали лїтератури за їх околицю. Питай їх чи фотоґрафа потрібно а дальше пиши до шкіл і питай їх се та те гейби Ви питали за шкільними інтересами. Суть сотки способів яким можна переконатись ретельно без кошту.
8
Що до нашої фотоґрафиї ми не маємо одної для себе навет. Так то розійшлись. Я задумаю зняти за пару день коли перестане мене зуб болїти, я пишу з устами і великім болю від затроєного зуба. В суботу здаєсь виїхаю до San Francisco до дентиста, бо тутейші за дорогі $1000 за оден зуб.
В нас тут Весна – всї дерева цвитуть, а помаранча вже дозрівають. Grape-fruit вже готовий і я фотоґрафую дуже много всєких розлин. Робота моя не зла, але і не дуже добра. Правда се що она є знаменито інтерестна для мене задля того що я завше бажав бути студентом і носити «штерна» і Колиб не через сю посаду я нїколи
9
би не дожив сна моєї охоти. Чудове оно і є оно дуже образоване. На campus маємо всякі галї, Art Academy, Chapel, Museum, Greek theatre, Pavilions і Stadium. Учать тут всякого знаня окрім музики. Від вчера аж до завтра жевемо ми на днях испитань Весняних і Конфірмациї титулїв. Вже декотрі вийшли горою: Dr of Phylosophy [sic], Dr. of Engineering, Dr. of Science, Dr. of Psychology, Zoology, Botany, Physiology, Geology і т.д. Хемика єще не видала їх репорту. Сотки виходять з надгородою а сотки приходять учитись. Тут є бібльотека числячи 300 тисяч томів як також Воєнна бібльотека “War Library” під заводом Herbert Hoover кого Ти знаєш – в War Library суть книжки всякої мови
10
Российскої найбільше від иньших Славоньских суть Анґ. Нїмецкї, Фрц. і иньше. Тут суть всякі часописи просто з Россиї які що дня приходять унїверситет передплачує около 15 часопись і журналів з Россиї самої а сотки з иньших околиць.
Россия і Польща мають найбільше мїсце. Укр[аїну] навет не знають гдеякі. Так кріпко Польща закопую себе лїтературою що навет публїкує жирнал [sic] в N.Y. званий Poland в Анґ. мові в якій дає історию свою і иньшу з рукою нахиленою після Польского смаку. В сім журналї я читаю що Поляки суть, чи були так перві мешканьцї Києва! Описують нашу Укр. рідну і кажуть що то Польща. Оден переклав книжочки звані “Peasant” і каже що се суть
11
Поляки!
Я дальше зауважив що в унїверситет Лондон, видає Slovonic [sic] Review і бачу що Поляки й там закрутили так що укр не має мїсця. Отже серце рвесь на куски коли бачиш як не зручно виходить для України з всякої сторони. Ти мабуть знаєш, що укр. унїверситет в Львові є зачинений і по нашему не можна учитись! На Чехо Словаччинї в Празї є віддїл на укр. науку і є там сотки укр. учеників.
Щож нового з Роб[ітничих] Вістей чи Мойсюк є где в Канадї? А чи Ти чуваєш що про Дра Шушку чи Сушку? Хто редаґує Роб[ітничі] Вїсти і як там ведесь нашим на Роб[ітничім] Домї? Я єще маю пару цеголок, а много я пороздавав на пам'ять інтерестним.
12
Пиши часто а я Тобі пораджу где що зможу бо я тут маю ключ до науки розмаїтої лише не маю часу на все а час то є великий факт в житю. Я маю щось інтерестного до Д-ра Сушки. Коли би Ти знав где що про єго становиско і адрес. Дай но менї Moysiuk’s адресу
Здровлю Вас щиро всїх в дома
Ваш Вірний Козак Дмитер
Я сей лист написав скоренько і не осторожно, отже вибач блуди і т.д.!