Paris 23. rue Benard. 1 березня 1946.
Високоповажанна Пані Когуська.
Одержали харчовий пакунок від Союзу Українок, за котрій дякуемо Вам та всім членам Союзу. В цім пакунку були дуже добри та смачні речі - від котрих ми давно відвикли та які е для нас розкішь. Ще раз сердечно дякуемо.
Читаю з пріемностью Ваші дописи в Укр[аїнському] Голосі. Миром та добробутом віе від життя нашіх земляків в Канаді. Про таке життя ми можемо тілько мріяти, бо наслідки війни що довго будут відчуваться в Европі.
А тепер Високоповажанна Пані, дозвольте до Вас звернуться з проханням. Тут во Франціи е оден бувшій совіт[ський] сотник з козаками (33 чол[оловік])
Їхні митарства: від совітів - пішли в партизани (було їх коло 500-600 ч[оловік]. Прорвались через німец[ький] фронт, попали во франц[узскі] “маки” (теж партизани). Потім поступили в чужинецькій французскій Легіон. По закінченню війни їх демобилізовали. Частину козаків б[ільшови]ки встигли захопити та вивезти до “сов[ітського] раю,” а други розійшлись по Франціи подальше від сов[ітського] ока.
Пан-сотник з своїми козаками (33) улаштовался на тяжких роботах в порту Caen. Місцеви фр[анцузскі] комуністи дорікают їм, чому вони не хтят повертаться до дому, та робять їм всілякі прикрости. Їхня біда - вони одягнуті в війскову форму а тому відріжняються в робочой массі. Пан-сотник просит допомогти їм цивільним одягом (піджаки та штани). Я написала про них пану Лисюку (Америка), пан-генерал - до Укр[аїнської] Пp[авославної] Церкви в Нью-Іорку, а теперь пишу до Вас, як голови Союзу Українок. Може Союз возьме під свою опіку кілько чоловік - із цих нещастних козаків. Вони все стратили. Пан сотник - поважна особа. Залишив на України жінку та двох синів (19-15 рок).
Прошу не оголошувати його адресси та прізвище в газетах, бо може мати неприемности.
В допомоговій Комітет п[ан]отця Бриндзана приходят речі головним чином жіночи та дитячи, а тому мало може їм помогти. У ціх казаків одне бажання - мати цивільній одяг і на випадок чого - розпорошиться по всім куткам Франціи. Прошу Вас ласкаво мені написати, чи можна їм надіяться на допомогу з боку Союзу Українок.
Адреса: Monsieur Politchouk
Hospice St. Louis
Caen. Calvados.
Пан-cотник просит речі присилати на нашу адресу 23 rue Benard Paris 14. (з поміткой для нього - M[onsieu]r Politchouk). Ці пакети я йому передам, а він сам вже пошле відчитность Союзу.
Вибачте мене, дорога Пані за турботи та ще раз сердечно дякую Вас за все те добро що ви робити для нас всіх.
З повагою
Евгенія Удовиченко