Stanford University
July 23rd 1925
Дор[огий] Брате;
Лист Твій з Blueberry Creek дїстав нинька рано за що щиро дякую, бо потішив мене не много тим що Ти за мене не забуваєш і що маєш добрий успіх в Твоїх річах.
Пару день тому я також отримав часописи і журнали котрі впали до смаку як пироги! На правду так, бо я тут немаю що нашего читати. Российского та Польского єсьть, але якось не хочесь їх клевет читати а найбільше Польских.
Коб то я з Тобою бачивсь то я критикувавби наших редакторів за їх пиняву роботу. Се лише межи нами, на щож нашим людям редаґувати 3 числа однакової теми і вечерпувати гріш на друк однакових новинок и т.д. коли одна часопись добре оправлена може дешевше все виповнити. Чому они не ілюструють – подають всяки

2

оголошенє. Ти знаєш що оголошеня приносять гріш а ілюстрациї притягають читачів! Я приязьно приглядаюсь чужим часописам і журналам і кождий стараєсь о добрі ілюстрованя і оголошеня буде легко дїстати коли буде много читачів. В Польских і Российских час[описах] навет анґлійскі фирми оголошують і часописнім язику. Та се нам не до переченя, я лише хочу Тобі сказати що наші люде всі би пристали до одної орґанізації коли би їм щось доброго дати за їх гроші. Диви но на уньших [sic] людий, за $2.00 в рік то дістаєсь $100 в самих образках. До сего молодїж має охоту – і Ти знаєш, що нема слів таких щоби так виразно описали оказию як фотоґрафія може!
Що до моєї жени то я не знаю що станесь. Она не виїхала так як думала і вже трошка мякша стала але не любить то, що я люблю. Наприклад, она мені забороняє учитись фотоґ. а головно взятись до бізнесу.

3

Щось таки она не є для мене спосібна. Коли я хочу те то она хоче се і межи нами суперечка ведесь щоденна. Поправді сказати, тутейша молодіж не має голови широкої але дивиться на чужинцїв кривим оком. Коли я не раз розказую єї про недолю на Галицкій околици, то она сьмієсь і каже що то всі чужинці суть старцями але гроші всі мають і щадять як властних очей. Ти знаєш як то є! не має она розуміня поза своїм носом ані на крок.
Що станесь то не знаю але знаю се що я вже маю гроші на Федорову подорож а по тім то не дбаю хочби й смерть мене звабила. Отже, Ти вже будеш в дома коли сей лист до Тебе прийде, і я щиро прошу возьмись до дїла скоренько бо гроша дуже трудно тримати довго, завше щось впаде і бере остатний цент.
На мене сподівайся, бо я вже маю $17500 за які ього можна там дістати.

4

Чомуж Михайлюка не пустили через границю? Цїкавить се мене, бо я сам маю переїхувати. Та се марниця, бо коли би не пустили бо я инакше вкручу. Знай, я говорю по анґлійски так що мене нїхто не пізнає. Тут всі мене уважають за образованого Канадияна. Нераз оно мене до сьміху провабує що то нїхто не знає ріжницї.
Що до нашого злученя, то се мене цїкавить знаменито і я очікую відповіди від Тебе. Я молю Бога щоби Ти забравсь з Coleman і Blairmore і їхав до Б.К. бо там я дуже бажаю замешкати, гдесь коло Ванкувер або трошка глубше в околици Arrow Head озера або Okanagan озера! Ах як там хорошо! Наших там є сотками як не тисячами а воздух чистий і без жадний штрайкових нападів.
В June я дїстав “prize” за одну мою фот[ографію] в Photo-Era журналі. Як Ти єго читаєш? Коби то ми були разом, то ми би хорошо обговорили все!
Наразї не маю дальше що писати аж від Тебе буду мав щось цїкавого. Тимчасом здоровлю Вас всїх
Дмитер.
[на лівому полі першої сторінки є дві приписки]
Чи Ваші дїти збирають стемплів? Коли так то я им дам мою колєкцию. Диви но на сей стемпель.

The snaps are in tone & paper what they call nowadays “Art”