Print preview Close

Showing 503 results

Archival description
Print preview Hierarchy View:

341 results with digital objects Show results with digital objects

Lena and Thomas Gushul Collection

  • Collection
  • 1909-1963

This collection includes negatives and photographs, cameras, and other photographic paraphernalia. It also includes a very rich collection of letters. Most of the letters are written in Ukrainian and English, some of them are also written in Polish and Russian. A large part of the correspondence consists of business letters (mostly written in English), family correspondence, and correspondence with friends. There is also a large group of letters from the Old Country, mostly from Lena and Thomas’ relatives, but also from friends and neighbours.

Gushul, Lena and Thomas

Providence Church Goods Fonds

  • CA MB-OSR A1979-001
  • Fonds
  • 1912-1979

The Providence Church Goods store was founded by Jacob Maydanyk on the advice of Ukrainian Catholic bishop Mykyta Budka in 1914 in Winnipeg, MB. Jacob Maydanyk was a sole proprietor of the store from 1914 to 1979. The store relocated several times until its permanent location at 710 Main Street, Winnipeg. Maydanyk was operating the store with the help of several employees.

The store goods were supplied both domestically and internationally. The biggest domestic suppliers were located in Montreal, QC. Most international goods were imported from the USA. Specialty goods such as reproductions of fine art, textiles, books, etc. were imported from France, Italy, Germany, Czeck Republic, Ukraine and Japan. The Providence Church Goods store had a wide assortment of merchandise ranging from candles and incense to church bells. The store was selling ready-to-buy items as well as custom made goods. Ready-to-buy small and popular items such as coal, frankincense, etc. were typically available at the store, while bigger and specialty items such as chandeliers or silk had to be ordered from the store’s suppliers. The custom made goods such as tabernacles, icons, banners, iconostasis, ecclasiastical vestments, etc. were made either by Maydanyk and his employees or outsourced to local craftsmen and artists.

As part of the store's specialty services, Maydanyk painted more than a dozen churches. Here is a list of some of them:
● Holy Ghost Ukrainian Catholic Church in Winnipeg, MB;
● St. Nicholas Ukrainian Catholic Church in the Rural Municipality of Fisher, MB;
● Blessed Assumption Ukrainian Catholic Church in Meleb, RM of Armstrong;
● Holy Ascension of Our Lord Jesus Christ Ukrainian Catholic Church in Winnipegosis, RM of
Mossey River;
● Immaculate Conception Ukrainian Catholic Church in Winnipegosis, RM of Mossey River;
● Blessed Virgin Mary Ukrainian Catholic Church in Toutes Aides, RM of Lakeshore;
● St. John the Baptist Ukrainian Catholic Church in Dolyny, Municipality of Harrison Park;
● St. Michael's Ukrainian Catholic Church in Olha, MB;
● Saint Nicholas Orthodox Church in Sandy Lake, MB;
● Elijah the Prophet Romanian Orthodox Church in Lennard, MB.

The typical store's clients were parish priests and members of Parish Councils from various Eastern Christian denominations within predominantly Ukrainian communities as well as Romanian and Russian. The majority of clients were located in Manitoba, Alberta, Saskatchewan and other Canadian provinces. There were also some international orders from the USA.

The fond consists of predominantly textual materials regarding Jacob Maydanyk and the Providence Church Goods store, which are arranged into nine series. These series include: biographical information found in publications, illustrations and newspapers; business correspondences and other business documentation involving suppliers, partners and clients; store catalogs, price lists and sample products; religious art and sketches, photographs, and other objects.

Maydanyk, Jacob

1914 - Postcard from Thomas to Lena

Miss Leena Sawiek
709 Lorne st.
Norwood Ave 113
Edmonton, Alta

Дорога моя мила Оленко!
Лиш придивись тутка на сей образок як она його просить аби щось єму солодкого шепнути. Отже спадіюсь, що Ти і менї щось будеш шептати солодкого, як уже побачимся. А як уже будеш моєю женою, то тодї буде шептаня без рахунку. Твій миленький Тимофій

Day 12, 1914 - Letter from Lena to her uncle and aunts

Edmonton dna 12, r 1914
Дорогий мій Вуйку і Вуйни
Слава на віки. Дякую вам за лист котрий я отримала може тому місяц буде то прошу негнівай те ся що так пізно від писала бо тут була почта заперта то листи нейшли і незнаю чи тепер піде але уже пишу і прошу негні вайте ся шо трохи забарила бови мені ніц непи сали завойну атут дуже біда ся наробила через войну бо луде забрали довой[ни] а чилідь вмісті місто неробит бонема кому нема лудий і я сама неробю другий місяц а докраю я хотіла їхати сеї осени але тепер сего року непоїду бонема як через войну а Стефан як непоїхав довойни то най ся женит немає чого чекати намене адодому я тепер непишу затри дні напишу і ви тогди мені напишите як неня листа ґістанут бо там щось має

[2]

бути нового і виселого а я хочу і хати вітси і даю вам иньший адрес що бесте насей лист писали більше немаю що писати і поздоровля ю вас усіх сердечно бувайте здорови. і ро[з]веселіт най ся нежурят я заних низабула але мені дуже тяжко бовчу жім краю амушу терпі ти
Бувайте здорови

[3]

Ms. Lena Sawiek
Coleman
Alta
PO. Box 209


adres

March 7, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 7th 1914

Любезна моя мила Оленко!
Отсим звіщаю Тебе, щом Твій лист нинї отримав за котрий Тобі щиренько дякую. Ідуже менї жаль що Ти знаходись ся в такім великім смутку, через свої злї товаришки. Отже: не журись і не трать надїї, всьо має бути добре. так як ми собі уже постановили. Листїв жадних я єще не мав від них, а як будуть, то я Тобі пішлю і прочитаєш що они пишуть. І не бійсь і не страхай ся, я не подивлюсь ні на жаднї їх пльотки. Най би они аж потріскали, а я їм не повірю. Не журись і не сумуй і не трать свої любовної надїї. Я уже раз постановив собі Тебе взяти за жону, а Ти мене за свого мужа. Я мислю що ми двої уже так як звінчанї, але тим часом єще нї бо тепер піст, а на повелицїни то уже має бути. І дуже щиренько Тебе благаю що бесь собі нїчо не робила, що они в Тебе в крали мою фотографію і коверту, за то Тобі посилаю аж дві свої фотографії. І будеш мати, аж доки не побачим ся. І доношу Тобі відомість, що минувший лист

[2]

я від Тебе отримав в понедїлок в вечер, і зараз їм від писав. Отже Ти мала отримати його в середу. Тож я день за днем так нетерпиливо очікував, що аж не міг собі дати ради, що сталось з Тобою. А нинї дїстаю сей лист і читаю, а то таке і таке сталось. Отже я і віщував що щось мусить бути, бо мав їм дуже дивний сон сего тиждня. Десь ми обої були на війнї, і обої булим прострїленї в серця. Та Ти гоїла мою рану а потїм я гоїв Твою рану. Отже се маєш доконаний сон. І питай там за листом котрий мав бути в середу, а на писаний був єще в понедїлок з начить на 2 марта 1914. І відпиши мені чи їсь його отримала, бо то був найважнійший лист. А з тими товаришками я можу зробити файний порядок, і я ся з ним здиблю десь колись і порахуюсь. На сім кіньчу своє писанє. Здоровлю Тебе щиренько і цілую Тебе щиренько посто тисєчу раз, до милого зобаченя.
Твій миленькій
Тимофій
І сердечно Тобі дякую за Твою щиру і вірну любов. І чи можеш добре читати моє письмо

March 12, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 12th 1914.

Любезна моя мила Олено!
Отсим звіщаю Тебе, що дуже мене дивує що так довго немаю вістки від Тебе. Отже я до Тебе на писав на 7мого у суботу Рекомендирований лист, котрий Ти мала отримати в понедїлок! А нинї уже і четвер а від Тебе нема жадної вістки. Отже моя дорога мила, на пиши менї що з Тобою єсть? А може дехто що не брехав за мене Тобі? Тож прошу Тебе моя мила Оленко, на пиши менї що з Тобою єсть. бо менї так тяженько і геренько, що аж не можу витримати. І най я не трачу свої надїї і любви з Тобою, бо їнакше я незнаю що я би зробив зї собою. Отже як менї відпишеш на сей лист, тоді я Тобі відпишу щось нового і веселого. І не дивись на бріхнї як би Тобі хтось що за мене говорив.
Остаюсь Твоїм вірним
Тимофій
І прошу відписати як найскорше, бо дуже не терпеливо очїкую вістки від Тебе. Hoping that – you will be able to give an early reply. Now I’am ending this letter because I’am going to the show.

March 13, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 13th 1914.

Найдорозща моя миленька Оленко!
Твій щиро-вірний листочок я отримав нинї у вечер, отже заким я сей отримав, то до Тебе післав лист з запитанєм що єсьть такого з Тобою, що так довго нема від Тебе вістки. Тож я зробив помилку так як Ти, тож се нїц не шкодить, лиш то що будеш мати більше занятя при читаню. І вибачай менї за той лист, бо я мислив що Тобі хтось дещось за мене на брехав. Бо звідси поїхали два хлопцї до Edmonton-u, і ми дали їм Савчукїв адрес, задля станьцїї. Отже тії хлопцї зї мною тутка товаришували а оден такі був в нас на станьцїї, бо він єсть нам свояк, мого небіщика шваґра сестри син. І доношу Тобі відомість що я на 9того марта отримав лист з пльотками за Тебе, отже на їх пльотки я навіть нехочу і дивитись, се усьо пусте їх писаня, най они і подуріють, то я їм не дам віри, бо я не такий дурний як они розумнї. Отже за сё я їх тепер хочу покягнути перед суд, і почта сим ся хоче заняти, бо пльотки не вільно посилати почтою. Отже за се они мають бути остро в каранї. Отже я уже на писав до Едмонтоньского Почтмайстра лист в сій справі, тож як там прийде {папір пошкоджено} ...йний полїцяй питати за ними, {папір пошкоджено} дала

[2]

Полїцеєви їх їмя і назвиска, перевїдай де они тепер мешкають, і перевідай хто є їм такий приятель що такі пльотки на писав. І також скажи полїциєви як тому зайшов початок що они в тебе в крали фотографію і коверту з моїм адресом. То тодї буде тому вияснена справа. І будеш бачити чи я їх звідси не запакую до Іванової хати. І прошу Тебе киби Ти менї як найскорше могла на писати меньше більше хто би то їм ті пльотки писав, бож они незнають писати менї ся так здає. То тодї я би запакував їх писаря і їх. То би дуже файно тодї виглядало. І пишу що бесь ся сим не страшила, тобі за се ніц не буде, лиш я хочу їм показати, що я значу і що Ти значиш аби они немали тебе за дурну, бо мене серце болить за Тобою і жаль менї за Тобою, що би Тебе такі ґальонки брали на збитки. Ой нї: так не буде! Я їм покажу стежку в горох. І також нинї посилаю оден лист до Пана Злотнїцкого і на писавєм файну історію про них, отже будеш чути і будеш знати що я за них там описав. Мислю що буде і досить сьміху, бо я уже знаю як за таких описувати. А сей лист з пльотками має бути яко сьвідок перед судом. Ти лиш чекай а усьо ся добре зробить.

March 25, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 25th 1914

My Dearest-Sweetheart-Leena.
Кохане моє солодке серденько!
Твій солодкий і меленький листочок я отримав, за котрий Тобі горячою любвою дякую. І то так я ся в тїшив, що аж їм підскочив, як їм прочитав Твоє солодке писанє. Ах Боже сьвєтий Боже, коби то уже ся побачити, та щиренько ся привитати і поцїлювати. Бо нема на сьвїтї нїчого милїйщого від люби. Ти мене ся питаєш коли я приїду до Едмонтону! Отже я Тобі скажу вірну правду, що я можу приїхати там аж по Великодних сьвятах а їнакше менї не випадає. Тож не страхай ся сего, я сам знаю що Тиби рада як найскорше зїмною побачитись, і я так само аж знираю, що бим уже хотїв ся з Тобою побачити. Ну але щож зроблю? Як так не випадає. Але всьо рівно я знаю що Ти уже моя а я Твій! Хиба би Тебе хтось піддурив і за мене дещо Тобі на брехав. Ну але я Тобі кажу що як би ми ся не пібрали. То тодї я би з жалю умер і серденько би моє пукло як гарбуз. Ах моє серденько моє солоденьке коби я тебе уже мав під своєм боком на лїжку, поцїлював бим тя щиренько і до себе пригорнув. Ах люба мила моя Оленко де Ти є? най тя поцїлую в Твої пишненькі губки.

[2]

Від Злотнїцкого лист я отримав, і на зад їм від писав. І доношу Тобі відомїсть що нинї я маю дуже багато роботи, бо маю йти грати представленє в гали, отже я мислю що будеш розуміти що я се Тобі пишу, бо я є яко Аматор від преставленя. Так так Оленко як ся за мене віддаш, то будеш мати розумного чоловіка, анї якогось піяка або бакяра. Як за мене пійдеш то так само научиш ся за мене щось доброго і просьвітного, боя не єсьть пустим буряном так як другі де котрі. Я Тобі кажу Оленко що як уже будем при купі жити, то будеш бачити як нам господарка пійде.

На сім кіньчу своє щире писанє.
здоровлю Тебе щиро і цілую Тебе щиренько в тїї пишненькі губки, позниліченї рази до милого зобаченя.
Твій вірно-щирий і наречений
Тимофій

Thomas Gushul
Coleman, Alta
P.O. Box 209
Canada
І прошу скорий відпись Оленко!

March 31, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 31st 1914

Любезна Моя Миленька Оленко!
Отсим звіщаю Тебе, щом лист від Тебе отримав, за котрий щиренько Тобі дякую. Оленко серденько моє, Ти мене просиш аби я приїхав до Тебе тепер, що бим був єще на польскі сьвята. Отже я щиро дякую Тобі панови Злотнїцкому і пани Злотнїцкї, за їх щиру прозьбу, що они такі щирі для мене, і хотїли би мене так щиро приймити і побачити. За се їм зложую всїм листї горячо-щиру подяку, за їх щирі відносини до мене. Отже прочитай їм сей кавальчик листка, та нехай почують, мої вдячнї відносини до них. А тепер Тобі на пишу, щось иньшого та цїкавого! Ми тепер на Колманї знов урядили відограти Преставленє, в трох актах «хто винен». Так ся оно називає. Отже ми тепер вчимось і хочем відїграти другий день по Великдиневи в понедїлок. То уже буде з музикою і танцем. Отже як би нам Пан Бог поміг уже злучитись до купки, то бесь і Ти навчилась грати Преставленє, боя знаю хоч їм єще Тебе не видїв, що Ти будеш до того складна. Бо пізнаю по Твоїм характері і особі, що можеш брати участь в Ателіґенцїї. Отже я лиш за таким шукаю.

[2]

Отже як ся віддаш за мене, то будеш мати розумного чоловіка, і будеш мати ским пійти меже люди. І єще Тобі щось на пишу але кобись ся на се загнївала. Приміром так є: як би я приїхав до Edmontonu, і Ти мене побачила, тай бись сказала менї я Тебе не хочу, і не люблю, а я Тебе би собі дуже такі сподобав. Ну щож би тодї було? Отже я тобі тепер розтолкую як то є! Ти знаєш сама що я Тебе єще не бачив і Ти мене нї так само. Але ми пізнали одно другого по характерї і розумови. Ми ся не дивимо які ми виглядаємо, лиш ми хочемо мати добрий розум, і аби можна потїм легко жити. Бо нинї мудрі люди жиють з доброго розуму, анї з їх красоти. Я мислю що Ти се добре зрозумієш і даш менї на се відповідь. Отже Оленко серденько моє дорогеньке, яби з Тобою не наговорився, так Ти менї улюблена в серцю. А може єще буду видїв, може би якось трохи скорше приїхав, за се то я би Тобі на писав лист, як бим їхав, то бесь вийшла проти мене на стацію. Правда що так? Оленко.

{Цей лист зберігається в окремій течці. Він не має першої сторінки}

Ну і як би я приїхав до Тебе там, ну і де би я спав? Чи був би в Злотнїцкого пляц на мене. І чи Ти би мене приймила на нїч до себе до свого руму? Ну я мислю що Ти би не була така уперта, бож меменький як приїхав тож треба приймити. А як би Ти приїхала тут до мене, то я уже власне маю всьо готове. Рум маю готовий лїжко є готове подушки готові, в крити ся так само є. Шпріньґ моцний а матарас мягкий ах Боже сьвятий лиш жити. І перепрошаю Тебе щиро не противитись сим великим жартам. Бо сама знаєш читати і всьо добре. А знаєш сама що як поберем ся, то маєм якїйсь жарти провадити, бо наші лїта молоденькі, і хочеся жартувати. На то ся побирають щоби весело йшло в супружестві. Отже я мислю що Ти знаєш що се значить, і сподїюсь що даш мені на се всьо відповідь. І єще раз прошу Тебе серденько моє не загнївайся на сей лист. І доношу Тобі що мої мама здорові і тішять ся дуже Тобою що будуть єще бачити за свого житя молоденьку невістку. Так само і сестри тїшять ся Тобою і радї би уже Тебе побачити

[4]

Отже мама і сестри за прошають Тебе що би Ти сюди приїхала скорше чим я до Тебе. І зробимо прикупцї сьвята. На сім кїньчу своє писанє бо йду спати
здоровлю Тебе щиренько моє дороге серденько познилїченї рази до милого зобаченя.
Твій вірно-щирий наречений милий
Тимофій

P.S. І прошу від пиши менї чи був там у Вас тайний полїцїян в справі того листа що я отримав з пльотками.
Тож прошу Тебе моє серденько від пиши як найскорше.
Тепер кіньчу писанє
Бо йду спати.
Як Бог допоможе дочекати,
То колись обої будем лягати.

Good night
My sweetheart – Leena
I wish to have you
in here by me in
bed, but it is little too
fareway from me. Thom.

April 4, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta April 4th 1914
Любезна моя мила Оленко!
Подаю Тобі отсим до відомости, що прошу Тебе дуже ласкаво, що бесь вийшла у понедїлок у вечер на стацїю. А там зобачиш мене, як я буду з ваґона вилазєти. Ти сей лист маєш отримати у понеґілок, тож як прийдеш з роботи, то збирись і пійди на стацїю. А там уже Тобі хто небудь скаже в котрі годинї колєя приходить, з Кальґар. І пишу Тепер що не дай Боже аби Ти ся кому похвалила, що я маю приїхати. Навіть і Твої хатнї аби нїц всім не знали, і навіть своєму вуйкови абесь анї словечка не писнула що я маю приїхати. Най Бог Боронить аби Ти кому за се що пріпімнула, бо я маю в Едмонтонї тепер богато ворогів, а я так хочу аби я ся навіть з ними не бачив. Бо я там буду тілько через пять шість день, а тодї вернусь на зад до Колман, бо на тілько служить менї тикит. Отже уважай аби Ти нїкому анї писнула що я маю приїхати

[2]

І старай ся там, аби я мав станьцію в пана Злотнїцкого, лиш не вимовся що я маю приїхати. А мене на стацїї раз два пізнаш, бо я буду мати в руках нову валїзку, поківаю на голові три рази капелюх, так що би Ти мене зараз пїзнала. Тож тоді можеш йти до мене сьміло. Тож тодї маєм ся перший раз поцїлювати в уста одно другого, се так буває всюди так в сїм краю, за се встиду нема, бо се єсть наша любов. Тут я Тобі нїчого злого не пишу.

І ще раз Тобі пригадую що бесь нїкому не вимовилась що я маю приїхати.
На сім кіньчу своє писанє
здоровлю Тебе щиро і очікуй терпеливо так веселої хвилі побачитись з своїм меленьким Тимоском
Бувай здорова.
Тимофій

Results 1 to 10 of 503