Showing 503 results

Archival description
Print preview Hierarchy View:

341 results with digital objects Show results with digital objects

July 12, 1925 - Letter from Thomas to Lena

Глейд, Б.К.
Недїля 12го [липня], 1925

Високоповажна і любезна моя мила жено!

Я вчора прибув до Глейд і на чав збирати закази ну і нинї вечером вже закіньчив. Тут я дістав около 50 ріжного сорта заказїв. Значить всьо пішло так як по маслї. Завдатки майже всї дають але знаходять ся і такі, що ніяк не виплачеш завдатку. Я вже маю коло себе $5770 i незадовго тобі вишлю з $50 зелених, щобесь мала. Я думаю що сих 50 зелених треба буде дати Іванові Войцєховочеви хотяй я приобїцяв $10000 то нехай за більше вибачає, або най ще зачекає. Ти знаєш що він нам помагав тож треба і його послухати. Тут велика спека я парю ся прямо як в лазни. Ти не думай що то лиш ти там париш ся ой нїнї моє кохане серце. Я обійшов одну кольонїю кругом пішки закази дають в кождїм домї навіть і независимі фармарі (Духобори) дають закази і завдатки тільки всюди наказують щоби я не підманув. Я приобіцюю що патрити буду доручувати за два тижднї. Духобори кажуть, що я ще лиш пройшов четвертий пай

[2]

їх кольонїй. А тут я вже около 300 заказїв маю в книжцї іобійшов тілько найбіднійщі кути а що буде як почну збирати закази в самім Бріліянт і на Утішенїю? Таж се сама столиця. Прінтуй сарака якнайскорше та уважай як маєш дивелопувати. Тут менї Духоборскі проводарї придложили ще одну пропозицїю зложити на одну карту 4 голові і памятник Батюшки насерединї. Ся пропозицїя дуже користна і для нас бо можна буде утиснути ще одну тисячу долярів. Тут всї хотять фотоґрафувати ся і чорт знає як то буде! Однак, нїкого не буду фотоґрафувати поки не закіньчу се що начав. Я здоров. Не жури ся і дуже радію що наше діло так йде як ми думали. Пришли менї як най скорше 3 фотоґрафії на показ з 39 40 і 41 в картках D. Сї семпелс що я тут маю вже розпадають ся. Пришли менї тіро або тайро. Кeмера має дєри. Прінтуй тільки скілько я тобі подав в формі з 10го July.

[3]

Завтра рано вирушаю до Тарас і Трамс, а звідси тілько три мили до Брілїянт. значить я зачав з Бріліянт і обійшов пішком одну кольонїю кругом і назад повертаю до Бріліянт з другої сторони. Менї дуже добре поводить ся я здоровий на нерви а то я тїшусь що дїло йде так як я думав. Менї скучно за дїтьми і жалко, що не можу нічого прислати а то я був від желїзної дороги зовсїм в боку і не мож було щонебудь післати до дому. Огірки тілько що цвитуть і за два тижднї. Тут були огірки, але під парниками. З памятника не прінтуй поки я тобі не скажу котра позиція найлїпша.

[4]

Писав би дещо більше та не знаю що маю писати.
От кіньчу і цїлую дуже щиро. Тимофій.
P.S. На пиши менї як там Дмитрови йде?
Старай ся його закази виповнювати як слїд. Всяку роботу яку там маєш домашну і фотоґрафічну можеш відложити а тримай ся сеї роботи стало, поки не закіньчиш.

[5]

Парсели і письмо від тебе нинї отримав. Памятник вийшов досить добре. Тілько №46 не дуже добре допрінтований голуби і дашок прямо сивї і чоки. Також одна з 45 була не допрінтована і в мавнт заложена криво так як би хотів памятник перевернути ся. Уважай на все. №47 ОК. Дмитрови я нинї вислав з памятника 3 [на] показ. моней ордер на суму $5000 засилаю. Фільми посилаю завтра.
Т. Ґушул

July 13, 1925 - Letter from Thomas to Lena

{Бланк Hotel Castlegar}
Castlegar, BC, July 13th, 1925

Дорога жено!

Нинї я вислав до тебе моней ордер на $5000, а собі оставив щось 6 долярів, думаю, що буде тим часом. На нашого Івана я вислав нинї баксу малинів поштою до Колман і баксу черешень 20 фунтів експресом також на Івана. Памятники досить добре вийшли тілько треба уживати правильний папір, щоби верх дашок і голуби не були дуже чокі, а спід аби не був обгорений. Ти можеш се справити на Ґравнд Ґлесї. № 48 я з канцелював тому що там єсть така позицїя і мягке сьвітло значить флетлайтінд. № 48 запробуй принтувати на мягкім папері F № 2 і холодок вийде дуже гарно. Однак не бадруй ся з сим № 48, а роби то що передне. Я думаю ще зібрати з 200 заказїв і приїду до дому помочи тобі прінтувати. Всїх заказїв по нинішний день я маю з 39, 40 і 41 270 опріч Ґренд Форк,

[2]

а обійшов тілько трету часть. На Трамс і на Утїшенїю я ще не був і в самім Бріліянті ще не всюди був завтре пійду на Утішеніє. Здається, тут щось 40 сел є а за сим Благодатне 6 сел. Тут всї Духобори хотять рисувати ся і я не знаю що то має бути. Перший раз закіньчимо сі всї закази, а опісля начнемо рисувати. Однак я думаю що і Ти сюди приїдеш прінтувати бo інакше нічого не зробим. По $350 за тузин пост-карт то такі назбираєсь $. Пост-карти з надворю дуже легко пійдуть в прінтованю. До Duffin Компанїї я писав ще в суботу 10го July за мавнтами і натискав їх щоби телєґрафували єсли дечого в них не буде виповнити ордер для нас. Коксови за енларджмент порахуй 2.50, але скажи йому, аби нікому не казав, бо то коштує $4.00. Я тобі напишу, як мені дальше пійде. Твій залуплений

July 14, 1925 - Letter from Thomas to Lena

Brilliant, B.C.
July 14, 1925

Дорога жено!

Нинї посилаю Веріґінови до Blairmore баксу черешень яку я тут купив. Сі черешнї я не посилаю на бізнес але на те щоби попоїли ї знали що я за них не забув. Як сей лист отримаєш так їм скажи як я тут на писав. Вчера я вислав другу баксу черешень до Coleman на нашого Івана.

[2]
А нині посилаю одну баксу огірків (6 Доз.) до Coleman, на Іванову адресу. Тілько на пиши менї яка оплата від бакси, а то яби ще післав не задовго та не знаю чи оплачуєсь.

Твій муж
Тимофій

Василеви Веріґінови на горі жінка померла, нинї має бути похорон. Се єсть той чоловік до котрого Веріґін писав лист.

[3]

Ще раз тобі даю до відома що я ще пісилаю черешень до дому і огірків враз з сим листом, маєте отримати 4 баксі черешень, 2 баксї огірків і одну баксу малинів. Старайся ті черешнї якось на класти у слоєки щоби не попсули ся. Я тут за них платив 10 за фунт

[4]

а ти можеш і продати дещо з них як не з можеш у слоєки на рядити, то так зроби аби вони не попсули ся, огірчики на квасте. Я нинї начинаю збирати закази на Утішенїю. Закази люди дають. Їдь до дому тексою а не ходи пішком.

July 23, 1925 - Letter from Demetrius to Thomas

Stanford University
July 23rd 1925
Дор[огий] Брате;
Лист Твій з Blueberry Creek дїстав нинька рано за що щиро дякую, бо потішив мене не много тим що Ти за мене не забуваєш і що маєш добрий успіх в Твоїх річах.
Пару день тому я також отримав часописи і журнали котрі впали до смаку як пироги! На правду так, бо я тут немаю що нашего читати. Российского та Польского єсьть, але якось не хочесь їх клевет читати а найбільше Польских.
Коб то я з Тобою бачивсь то я критикувавби наших редакторів за їх пиняву роботу. Се лише межи нами, на щож нашим людям редаґувати 3 числа однакової теми і вечерпувати гріш на друк однакових новинок и т.д. коли одна часопись добре оправлена може дешевше все виповнити. Чому они не ілюструють – подають всяки

2

оголошенє. Ти знаєш що оголошеня приносять гріш а ілюстрациї притягають читачів! Я приязьно приглядаюсь чужим часописам і журналам і кождий стараєсь о добрі ілюстрованя і оголошеня буде легко дїстати коли буде много читачів. В Польских і Российских час[описах] навет анґлійскі фирми оголошують і часописнім язику. Та се нам не до переченя, я лише хочу Тобі сказати що наші люде всі би пристали до одної орґанізації коли би їм щось доброго дати за їх гроші. Диви но на уньших [sic] людий, за $2.00 в рік то дістаєсь $100 в самих образках. До сего молодїж має охоту – і Ти знаєш, що нема слів таких щоби так виразно описали оказию як фотоґрафія може!
Що до моєї жени то я не знаю що станесь. Она не виїхала так як думала і вже трошка мякша стала але не любить то, що я люблю. Наприклад, она мені забороняє учитись фотоґ. а головно взятись до бізнесу.

3

Щось таки она не є для мене спосібна. Коли я хочу те то она хоче се і межи нами суперечка ведесь щоденна. Поправді сказати, тутейша молодіж не має голови широкої але дивиться на чужинцїв кривим оком. Коли я не раз розказую єї про недолю на Галицкій околици, то она сьмієсь і каже що то всі чужинці суть старцями але гроші всі мають і щадять як властних очей. Ти знаєш як то є! не має она розуміня поза своїм носом ані на крок.
Що станесь то не знаю але знаю се що я вже маю гроші на Федорову подорож а по тім то не дбаю хочби й смерть мене звабила. Отже, Ти вже будеш в дома коли сей лист до Тебе прийде, і я щиро прошу возьмись до дїла скоренько бо гроша дуже трудно тримати довго, завше щось впаде і бере остатний цент.
На мене сподівайся, бо я вже маю $17500 за які ього можна там дістати.

4

Чомуж Михайлюка не пустили через границю? Цїкавить се мене, бо я сам маю переїхувати. Та се марниця, бо коли би не пустили бо я инакше вкручу. Знай, я говорю по анґлійски так що мене нїхто не пізнає. Тут всі мене уважають за образованого Канадияна. Нераз оно мене до сьміху провабує що то нїхто не знає ріжницї.
Що до нашого злученя, то се мене цїкавить знаменито і я очікую відповіди від Тебе. Я молю Бога щоби Ти забравсь з Coleman і Blairmore і їхав до Б.К. бо там я дуже бажаю замешкати, гдесь коло Ванкувер або трошка глубше в околици Arrow Head озера або Okanagan озера! Ах як там хорошо! Наших там є сотками як не тисячами а воздух чистий і без жадний штрайкових нападів.
В June я дїстав “prize” за одну мою фот[ографію] в Photo-Era журналі. Як Ти єго читаєш? Коби то ми були разом, то ми би хорошо обговорили все!
Наразї не маю дальше що писати аж від Тебе буду мав щось цїкавого. Тимчасом здоровлю Вас всїх
Дмитер.
[на лівому полі першої сторінки є дві приписки]
Чи Ваші дїти збирають стемплів? Коли так то я им дам мою колєкцию. Диви но на сей стемпель.

The snaps are in tone & paper what they call nowadays “Art”

August 7, 1925 - Letter from Demetrius to Thomas ( pic need to be scanned )

[поштівка]:

{штемпель}: SAN FRANCISCO CALIF AUG 8 1925

Thos. Gushul, Esq.
c/o Photographic Studios
Blairmore, Alta
Canada

8 – 7 – 25

Дор[огий] Брате;
Банк вислав Тобі $160 в Вівторок отже прошу старайся як найскорше щоби Федора взяти. Коли вже все готово, так скоро висилай до нього з услівями, до мене лише напиши, що вже вислав, бо не хочу часу втрачати коли би Ти мені висилав шіф карту. Роби що можеш скоро. Жінка видплила вчера в 6 годині вечером Кораблем “Dewey”
Гаразд Дмитер

Sept 29, 1925 - Letter from Thomas to Lena

{на конверті}

Mrs. Thos. Gushul,
Blairmore,
Alta.

{На зворотi конверту}
Чи ти вислала менї оверковт? Єсли нї, то присилай скоро.

Середа рано
Brilliant, B.C.
Sept. 29th 1925

Дорога жіночко!

Твоє письмо отримав вчера увечер на котре тобі відписую що я здоровий і веселий. Посилаю тобі в сїм письмі почтовий переказ на суму 50 долярів що робить разом одна тисяча долярів ($100000). Нинї я сьвяткую до полудня а то утратив трина котрий йшов рано до Таґум. Так як я думав то і так зробилось значить понинїшний день я зїбрав тут $100000 долярів. Кілько ще вдасть ся зібрати не можу знати бо богато ходу а мало користи та все-ж я такі не дарую. Тут нинї холодно і дощик мирчить а по горах сніжок

[2]

білїї ся. Нинї мушу купити черевики а то в сих дурних робурах можна застудитись. Тут тепер також вже показує на осїнь. Терентикови можеш зробити пост-карти. Його ордер нам заплатив ся. Ну я не знаю як Дмитрови пійде, а то вже зима.
А тепер прошу моя дорога і вірна жіночко о одну річ: (Тільки не смій ся). Купи собі там файний петі-ковт бо я знаю що ти ще носиш той грубий і дуже не файний а то я як приїду то я тебе хочу бачити у файнїм петі-ковті. Я думаю що Ти заробила на цей кавалок. Ти знаєш що як спідне тїло гарненько прикрите то і гаврило буде чіпурити ся як скажений.

[3]

{У верхньому правому куті, догори ногами}

Бабі шепни у ухо що вже дїйшов до тисячї.

Іванови і Надії відписую також нинї. Іванів лист дуже менї милий і зворушаючий. Він дуже добре пише а то коротко і зрозуміло. Надїя також бересь не зле а першого листа від неї я не міг розїбрати а сей другий то вже був богато лїпше на писаний я міг прочитати і розумів чого она хоче. А Іван як пише та все тато знає тато знає. Ну се нїчого що він так призвичаїв ся але диктованє його дуже ясне і коротке. Наш Івась хароший молодчина. Тїшу ся ним

[4]

з цїлою душею. Шкода що я ще не отримав № 36. Заким прийде тут то я вже буду на закїньченю свого дїла. Тут будуть поминки на 29го Octobra на другий місяць то думаю що можна буде ще богато продати фотоґрафій. Побачим пізнїйше як маєсь зробити.

Твій щиро-вірний муж-Тимофій.

Всякого сушеного фруту маю около 160 фунтів, і привезу може ще чистого меду і варенїя. Фрут я дїстав за фотоґрафованє і фотоґрафії з памятника. Міняв.

October 18, 1925 - Letter from Demetrius to Thomas

[поштівка]:

[штемпель]: PALO ALTO CALIF. OCT 19 1925
Mr. Thos. Gushul,
c/o Photo. Studios.
Blairmore, Alta.
Canada

10/18/25
Дор[огий] Брате:
Маю досить старого не-доношеного шматя, і вишлю Тобі для Ф[едора]. Мав лист від Ф[едора] і дякує за 500 за що дістав 28.75 а оно повинно би бути около 100. бо на пар є 19.3 отже 5 раз так. Через банк ліпше висилати. Они там 2 або 3. третині вкрали собачі Ляхи. Нетерпеливо очікую відповіди від Тебе. гаразд Дмитер

August 28, 1926 - Letter from Demetrius to Thomas

[конверт]:

Return to

Mr. Thos. Gushul,
Blairmore, Alta

{штемпель}: MORLEY ALTA AU 30 26

{штемпель на звороті}: BLAIRMORE ALTA AU 31 26

Morley, Alta 28th Aug 1926
Дорогий Брате:
Твій лист з дня 23го ц[ього] м[ісяця] отримав, разом иньшими листами, за все щиро дякую. Заким розпишусь дальше, я маю много до оповідання, хочу где, що написати про околицю, в якій я знаходжусь.
Мама має тут 17 тисяч акрів пасовиска, і має 183 штуки рогатої ходоби, окрім скількадесятеро коней. Це є 6 миль за стацийов на північ. От гори, от pictorial види! Це лише скілька миль від Banff. Я тут приїхав акуратне нинька вечер тиждень. Дали мені коня і сідло, і я їзджу десятки миль що дня. Два рази в тиждень їдемо до Morley за почтою, але автом, не конем. Morley, це собі на Індїян Резевишіон, і окрім Індіян школи і скілька урядників (Mounted Policeman, Indian Agent, School Teachers і Storekeeper) більше нема нікого

2

Індіяне тут мають скілька сот тисяч акрів пасовиска. Я вже зняв скілька фотоґ[рафій] з Індіянів. Їм і сплю як коник, а мама мені догаджає як навет в ріднім домі цего я не знав. Одним словом, так мені добре, що я не знаю чи зможу виїхати без слїз – слїз болячих! Тут ми встаємо в 5.30 рано. Сніданок в 6 годині, обід в 12 а вечера в 6 а в 9 ми вже лігаємо спати. Чуюсь здоров і апетит як в лошака. Мама для мене прилагодила, хороше як образок, а мягке як вата, лїжко і я сплю в хаті збудованої з дерева, по Європейськи. Помежи бруси, можна бачити гори і місяць та звізди. До того, вовки приспівують мені до спаня. Дальше не буду писати, бо не годен Тобі докладно всего розяснити. Однак я тут так як [у] Бога на Хрестинах.
Що до фотоґ[рафій] то я для Тебе вже знайшов добрий кусок роботи. Маю вже 3 копії, але на жаль не принесуть много гроша бо не хочуть заказувати більше як по 2-3 штуки. За цим я не питав, самі до мене прийшли. Індіяне завтра спецїяльно убираються, щоби я іх фотоґрафував.

3

Ми зробимо добрий ґешефт, за це я є певний. Бо як виїду межи фармарів, то іще ліпше піде. Тут нема людий, це “Ranchers” лише, далеко оден від другого. Коби я мав апарат такий Твій 5х7 з Cook [sic] ленс. Цего мені буде дуже потрібно, я вже бачу. Ну, але коли до цего прийде, то якось оно пійде.
Що до Enlarger-а удавайся поза Duffin. Я їм писав за 6 х10 mounts. Не знаю чому не вислали. Ти сам того листа підписав, то знаєш добре, що там було. Я вірю, що ми не забули. По другому я перевідаюсь про second-hand camera stores на всході, Монтреяль, Торонто і т. и. Чекай на то.
Знайшов купців на овочі, але не за ту цїну. Хочуть 15% для себе і цїна має бути та, що всюда. На перед ніхто не знає яка цїна буде. За cash нема. Хочуть щоби дати і чекати як они продадуть. Отже

4

чую, що треба забути за Духоборив ї їх овочі. Я не вірив таки наперед, щоби можна бізнес зробити. Правда, я єще не випробував всїх фірмів, але они всі знають чим ми пахнемо. Жаль мені, але що зроблю. Я радше робивбим для купців як для Дух[оборі]в. Знаю це, що коли би згодились продати по ціні такі яку всі признають а з того дати 25% (15% їм а 10% мені) то зробивбим бізнес на 100 кар, а инакше то відказуються, і того я їм не ганьблю. Скажи Кузьмі, що правда. Наперед нїхто не хоче казати цїни. Картофлю і т.д. не хочуть. Кажуть, що мають досить з “Prairie”. Оден мені сказав, що вже 12 кар яблок (ранних) продав, на такій підставі і вже гроші дістали. По другому они суть спекулянтами, хочуть знати сорта і кілько кождого і т.д. а я не маю ані кропки інформації. Треба до цего братись инакше. З Grand Forks ані з Blairmore.
До мене прийде, а може вже прийшов пакунчик з Haloid Co. з samples. Я написав до Collector of Customs і післав йому Consular Invoices, щоби мені тут вислав.

5

А коли Ти їх вибрав, то як найскорше висилай сюди до мене. Як хочеш, я для Тебе дїстану Haloid папері дешево. Разом з цловими налогами, я єще дешевше дїстану як Ти. Роблять мене спеціяльним аґентом на Канаду. Для Тебе я дістану мало що вище цїни в Америк[анському] Катальоґу. Це не забувай. Я певний, що то, що коштує $ 100 в U.S. я для Тебе дістану за $ 105 . Оно варта коли хочеш.
Тепер хочу знов жебрати. Ти вже звик на це від мене. Тут на почті не продають перекази до U.S. Це лише така маленька почта. Express-у нема на M[oney] Orders. Найблизше Banff, а то за далеко, і мені конечно треба вислати $200 Mrs. Adams в Springfield, Ohio, так щоби она дістала до 5го Sept[ember]. Я сподїюсь, що Ти це зробиш для мене отже залучаю коверту і прошу висилай скоро.

6

Це має до дїла з моїм розводом і я конечно маю це зробити.
Друге заордеруй оден кейс Agfa 3¼ x 4¼ film packs для мене. Там буде 10 doz[ens] і Ти повинен дїстати 331/3% discount. Мені будеш висилати скілько я заордерую від Тебе. Ти сам берися до Agfa покинь Eastman. Коли це зробиш, то будеш казаком, але це друге (Agfa) то пізнійше від ($2 Adams). Мені треба буде film-ів отже я радше дам Тобі заробити як иньшому. Коли би Ти дівстав [sic] Agfa до тиждня, так висилай мені два доз. разом.
Дальше не буду писати. Отже кінчу і прошу єще раз о ті дві річи бо на тім моя будучнісьть висить.
Здоровлю Вас всіх щиро
Твій брат
Дмитер
P.S. Цего листа щоби Ти не пробував відчинити, коли не хоч жалуватись опісля – прошу.
Вложи переказ (і вишли мені ресіт) побіч коверти.

Results 41 to 50 of 503