Showing 503 results

Archival description
Print preview Hierarchy View:

341 results with digital objects Show results with digital objects

January 3, 1924 - Letter from Demetrius to Thomas

{конверт}:

DOMacko
828-712
Richmond Calif.

{штемпель}: SAN FRANCISCO. CALIF 2 JAN 4 1924

Thos. Gushul. Esq.,
P.O. Box 209,
Coleman, Alta.
Canada

Richmond, Calif[ornia]
Jan 3, 1924
Дорогий Брате
Я жалуюсь щом скорше не відписував, але я не мав часу. Сьвята, та се та те а єще фотоґрафії, то менї не стало часу на писанє.
Ти бажаєш щоби я обширнійше до Тебе писав, але Ти сам знаєш що мїж нами рідко коли буває довга Кореспонденция. Ти занятий Твоїми рїчами, а я своєми, і ми нїколи не гармонуємо.
Бажав Ти щоби я обширнійше написав про Калїфорнїю, а се рїч не так велика, чи Ти в часописях не знаходиш нїчого про сей Куток? В нас зими нема, се Ти сам знаєш, але однак зимно. Снїгу нема, ані морозу, але під зимову пору то трошка дощево & холодні вітри докучають пару часів. Що до бизнесу, то ту є всякий рух. Калїфорнія є більша чим ціла Канада, себ то не тереторою, але фахом і мешканьцями, то Канаду тут можна загубити. Під сю пору, всякий дух приганяє людий з Півночи, бо тут теплійше, а на Весну всі розходяться. Отже роботи тут нема много тепер

[2]

фотоґрафійний бизнес є тут добрий але треба бути артистом, бо тут є фотоґрафи з всякої
нациї і високого артистичного образованя. В San Francisco є около 200 фотоґрафів і між ними суть особи які тримають золотї медалї за хорошу роботу з екзибицїй з Парижа, Лондону, Вїдня, Петрогороду і т.д. Не то що я хочу Тебе звести з Твоїх думок, бо вірю що Ти сам є значним фотоґрафом, але скажу вірно, що в Канадї таких артистів я не бачив. Тут вже фото-студия то є дїм чогось наймудрійшого. Бо сам знаєш які штуки суть в «мувіс» отже їх тут кождий знає. Майже кожна студия має Moving Picture Outfit бо часом їх робота вимагає сих штук. Коли Ти хочеш так приїхай сходи а роботу знайдеш, бо завше я читаю що потрібно фотоґрафа на се та на те. Чому не читаєш яких magazines фотоґрафічних. Як Camera Craft San Francisco; The Camera of Philadelphia; Photo Era. Я сі 3 читаю сам і знаю що дієсь на фотоґрафічнїм поли.
Що до мене то я коротенько опишу (вибачай а я забуваю). Я беру Курс фотоґ. “A complete modern Photography” бранчїв описати я не годен, бо я покриваю всїх. Від Amateur Finishing до High Grade Portraiture

3

Moving Pictures, Commercial, Architecture, Landscape, Press Work, Tele-photo, Micro-Photo, Color Photography і Portraiture, Copying, Enlarging, Coloring, Retouching, Etching, Engraving Bromoil Transfer, Photo-Chemistry, Photo-Journalism – взагалі я учусь комплітний курс.
Вже половину курсу перейшов і за всякий екзам я дїстав 100% з гонором. Отже кажуть мої приятелї, що я є артист знаменитий і що фот. робота є моїм найкращим фахом. Я практикую вечерами, бо в день роблю в офісї. (Я маю гарну посаду за Accountant в великій фабрицї) Маю дві Камери Premo special 3¼ x 4¼ double extension Optimo shutter Tessar II b lens 5½” focus і Seneca View & Home Portrait 5x7 with R.R. lens 7½” focus. Уживаю Eastman films, для портретів уживаю Port[rait] film (cut film) а для landscapes itc [sic] уживаю Orthochromatic або Panchromatic cut films and for copying the Commercial Process films. Маю свою Eastman Studio Scales і роблю сам свої девелопри і все Intesifiers [sic], Reducers, Sepia Tones, Gold Tones and combination of colors tones. Я беру Amateur роботи досить так, що мені платиться за розхід в моїх експерментах [sic]. Часом беру ґрупи а навет портрети за які я роблю добрий

4

гріш. Enlargements приносять великі гроші також але ся робота є трошка за дорога для Amateurs. Коли скінчу сей Курс так я возьмусь до практики, а може ще покину все. Я научився вже сотки штук таких як додавати хмари до landscapes, Vignetting, double printing а що найважнійше формалі для всякої штуки яких не кождий знає.
Як Ти знаєш що То значить “hyperfocal distance”? я виграв $100 за сей subject від Calif[ornia] Art. ass[ociation] Так брате я не годен Тобі все описати, але забезпечу Тебе, що коли я виконаю сей Курс то не буду два рази думати чи є хтось мудрійший чи ні на фот. поли. Я нинька посїдаю знанє фот. яке много так званих фотоґрафів навет не снили.
Чому Ти мені не вишлеш тую фотоґрафію з Василя і Мачухи яку ти вже рік тримаєш? Як також Ти обіцяв дати й иньших для мене. Я Тобі вислав много моїх і єще маю много кращих.
Томку, возьми но і послухай мене. Коли робиш Amateur work і уживаєш много amateur paper попробуй но “Haloid Rito” найкращий папір в Америцї на сю роботу. Я переконаний, бо я уживаю їх всїх

[5]

Eastman, Artura Iris, aegis, Carbon Black Wellington, Defender, Gevaert; Nova-Gas; Ronix; Nova-Brom Cyko Professional Plat & Noko
Коли маєш охоту возьми но “Tabloid” Rytol або Jancol Developer і запробуй. Побачиш що то за девелопер. Я роблю много портретів на Old Master Buff Barbon Black for Sepia Tonning [sic] але для хороших Black & white variety уживаю Old Ivory Haloid. Для портретів яких я думаю кольорувати Artura Iris D Royal Grade є найкраща. Не дай сі інформациї нїкому я би більше дав та боюсь що впадесь до чужих рук. Колись то поділю Тобі особисто много штук.
Що до нашої злуки то я не знаю єще на се я згоджаюсь, але треба околицї в якій можна би зробити $50000 each чистого доходу. за меньша то шкода часу, бо я тут годен се зробити а в Канадї можна єще більше бо там добрих студій нема окрім скілька в великих городах.
Прости, і скоро відписуй та вибачай за сю киселицю, бо я пусати [sic] по нашому забуваю щодня.
Здоровлю Вас всіх
Щирий Брат
Дмитеръ

January 9, 1924 - Letter from Demetrius to Thomas

{конверт}:
Mr. Thomas Gushul,
P.O. Box 209
Coleman, Alta
Canada

{штемпель}:
RICHMOND CALIF
JAN 10
6 30 AM
1924

    Richmond, Calif.

9th January 1924

Дорогий Брате:
Щиро дякую за Твій лист разом з листом від Федора. Я сам коли перечитав, зачав плакати а жїнка питала чому, отже я переклав лист на Анґлійску мову, і она почала плакати.
Жаль мені великий, що они на мене так жалуються. Я їм жадної обіцянки не робив. Та се чи так чи як, дїло ось яке. Томку чи Ти знаєш що то буде за горе старенькому Татови. Він на хлопцїв спускаєсь як старі лїта приходять, а коли би їх взяти то старий Тато з молодшими загине, а я всім не годен помочи.

        Скажу Тобі правду щиру. Я сам трошка завинив бо до них не писав з всяких причин. Найбільша причина є се, що коли я просив Тата вислати мене до ґїмназиї то они не слухали а друге те, що знущався тато наді мною безсердечно, а гонив мене до роботи як коня. Твоя мама сама скаже Тобі що не раз я снігом босаком утїкав перед лютим татовїм грожінєм

[2]

Коли я се все перетолкую в свої голові, то часом бачу що я є холодної крови, але коли задумаю як то не раз остра сокира за мной вганялась, то мої думи змїняться. Правда, за те, то ні брати малиб відповідати, але коли пиши до одного то щоби не погнівати другого, пиши всїм. Я пригадую собі коли то минувшої весни я вислав по долярови, а не знаючи кілько їх я не вислав щоб всім вистарчило. То мене ганьбили. Я й нинька не знаю скілько їх там є. Знаю своїх рідних, себто покійника Василя, Михася, Федора і Марусї, а що до иньших то Бог їх знає краще.
Коли Василь умер то я був в Фернї. До Канади ього взяти не можна було через війну. Дальше, коли Михась і Федор підросли так, що сами на себе годні робити то час уплив до сего що й я оженивсь. Се забрало не мало гроши, знов я не роби[в] цїле лїто від July до Dec 1922 разом з жїнкою жити без роботи загнало мене в довги. Тепер жїнка мала операцию минувшої зими що коштує мене $500. Я що лише з довгів виходжу, коли сотки иньших приходять.

[3]

зачав я робити за добру плату, але чи Ти віриш що на початок то нїхто не платить тисячі, я робив довго за $12500 а ниньки маю $17500. В Каліфорнії житє дороге. Отже щоби доробитись взяв я курс в “Accountancy” за що я заплатив $19600 се мені полїпшило і я нинька маю добру посаду. Та єще не мав я соток зашпарованих, бо чим більше заробляєш тим більший розхід, а єще сплачувати довги. Взяв я на розвагу се і те, і заключив взятись до фотоґрафічної штуки. Дальше не буду писати про розхід, бо Ти сам знаєш, що то все коштує на початок. Та дальше курс фотоґ[рафічний]. Коштує вже мене около $100 і я єще маю много лєкцій студиювати. Чож я зроблю?
Я щиро дякую Тобі що Ти давби подорожні гроші Федорови, але коли я не годен дати $150 на шіф-карту зараз при кїнци мїсяця давбим $50 а за другий місяць єще $50 а так може $50 єще аж April або в маю. Тут нема в кого позичити анї що. Я покидаю свою науку фотоґ. продаю все що маю фотоґ. і т.д. виганяю жінку до роботи Коли не спротивиться й покине мене, але се чорт бери й все

[4]

Коли я маю помочи своїм братам. Щож Ти мені на се порадиш? Та коли від прийшов би на Колеман, щож він би робив? Знай що я не годен за нього завше платити віхтові кошти а він як роботи не знайде то буде бідував гірше чим у дома. Я знаю що Ти не давби ьому згинути, але Ти маєш Маму, жінку і дїтей підтримувати, отже я на Тебе не мавби серця спускати ього. До Америки ього взяти не годен через те що то лише кїлька з кождого краю пускають, отже як би ього завернули, він би з жалю умер в подорожі. Задля сего я думаю що Канада є найліпша. Знов, чи не можна би ього взяти до Montreal а там хай сам для себе шукає хлїба з маленькою помочею від мене? Ти знаєш краще, я лише се так пишу тому що защадивби яких $50 на шіф-кар[т]кі, а він в Montreal може записатись на extra-gang на захід і даром виїхати. Я сам так не раз робив, отже з нашою помочею він може їхати потрошки аж сам за себе заплатить.

[5]

        Рїч ще яка, коли Ти годен взяти ього разом з Братовим так бери а ми порахуємось як брати. Коли не годен, так він мусить ожидати аж я защаджу на ього подорож. Вірь мені, що я покидаю (career) характер свій щоби йому помочи. Чи він за то заплатить чи нї то я се нинька зачинаю виконувати. Я за свою подорож заплатив два рази.
При кїнци скажу виразно и лише Тобі самому в Твоє власне ухо, що моє серце болить мене дуже тяжко та щож зроблю коли така наша доля.
Я до них пишу і визнаю чи Михася а чи Федора они думають висилати вперед, а Ти коли відпишеш то не ганьби мене дуже перед ними бо они сами мене до сего зганьблять.

Здоровлю щиренько всіх
Брат
Дмитер

February 21, 1924 - Letter from Demetrius to Thomas

Richmond
Feb 21 1924
Дорогий Брате!
Щож з Тобою сталось, що до мене не відписуєш. Ти маєш час Брате, за се я не можу відповісти. Чи то гнів чи що? Коли я не написав до Твоєго смаку так відпиши мені і розясни Твою кривду.
Я до Краю вже пару разів писав, але не знаю що дальше робити. Чи висилати гроші чи купувати

2

шіфкарту. - ?
Дай мені які інформациї щоб я знав як ділом добре повести. С.P.R. там продає шіфкарти в Montreal отже коли з ними я повинен взятись до кумунїкациї так скажи менї.
Я не вірю щоби Ти на мене жалів що я Тобі писав про моє положеня, але може Ти такой за те саме і жалїєш, отже я не дам Тобі жури за даром. я сам возьму Михаcя чи Федора до Канади

3

а коли Ти мені поможеш певних інформацій здобути то се ласка Твоя.
На разі не маю що до писаня лише скажу що ту вже дерева овочеві цвитуть і черешні будуть не задовго.
Щиро здоровлю Вас всіх.

Брат Дмитер

May 30, 1924 - Letter from Demetrius to Thomas

{конверт}:

Mr. Thomas Gushul
Box 209
Coleman, Alta
Canada

{штемпель}: SANTA CRUZ CALIF MAY

{на звороті конверту}:

CASA DEL REY
SANTA CRUZ
CALIFORNIA

30го Мая 1924
Дорогий Брате:
Коли я до Тебе писав що хорую, то єще я не вихорувавсь з сеї хороби. Dr. приказав мені тут виїхати на воздух сеї околицї. Се є близько Mexico і як зауважиш все по Ішпаньськи, навет много говорять на тїм язику.
До дня, мене вже коштує здорова сума гроша на лїкарів тай лїки, але чуюсь здоровшим

2

на кождий день.
За пару день вернусь до Richmond, але до роботи не знаю чи пійду. Щось мені здаєсь, що я вже й роботу втратив. Тут велике безробітє і наша фірма випустила около 600 мужів без роботи. В June кажуть що лише 3 дни в тиждень будуть робити. Отже мені не повелось хорошо в Калїфорнії. Правда коби то я здоров так я би щось знайшов

3

бодай на фармах за хлїбороба.
Та се Ти вже знаєш красно, що оно значить для замужного хлопа, але чи брати в Краю повірять? Будуть казали, що «не хоче нам помогчи» а се Ти сам знаєш є не так. Я до них писати не маю лиця, бо они не повірять і щоби не збурити їх протів мене, я щиро прошу Томку Тебе коли маєш нагоду дай їм знати що ся

[4]

дїіє зі мною.
Тут дуже хорошо але гарячо. Santa Cruz є над морем “Pacific” не далеко San Diego. Тут я зняв пару фотоґрафій, коли я чувсь зровим [sic] на прохід, і коби то я міг їх викінчити і вислав би я Тобі щось дуже інтерестного з сеї околицї. Santa Cruz є порт який Sir Oliver Drake, Анґлійк, первий білий чоловік, вступив на сю землю в 1564. Про історию не буду описував, лише скажу Тобі, що Ішпаньцї тут

5

панували, але 1845 коли Американець званий Фремонт зібрав горстку Американів ї Россїян які в Калїфорнії засадились около 10 лїт вперед, (Россїяне) і назвали Калїфорнїю “Bear Flag Republic” і воювали з Ішпаньцями а 27 день опісля передали Калїф[орнію] до Америки. В 1849 the California Gold Rush зазначило відкритя сеї нової й найкрашої країни на Pacific побережу. Отже тут є більше 300 лїт цивилїзациї Ішпаньцїв а Американьці тут лише

[6]

запанували 86 літ тому минуло. Отже з тої причини тут трудно перегнати 300 літ в 86 і Ішпаньский стаж є рухомий, але вже Амер[иканський] бересь горою. В 16тїм столітю і в 17тїм “Jesuits” збудували Католицкі Мїссії около 40 які ниньки украшають Калїф[орнію] і ділять культуру мешканьцям. Як би я Тебе особисто бачив то я би Тобі хорошо розявив [sic] як тут діло і т.д., бо я читаю історию достаточно.
На разі здоровлю Вас всїх. Ваш з Козацким серцем
Дмитро.

March 19, 1925 - Letter from Demetrius to Thomas

D.O.Macko
OFFICE OF THE COMPTROLLER
STANFORD UNIVERSITY
ACCOUNTING DEPARTMENT
STANFORD UNIVERSITY
CALIFORNIA

{штемпель}: PALO ALTO CALIF. MAR 20 1925

Mr. Thomas Gushul
Blairmore, Alta.,
Canada

{штемпель на звороті}: BLAIRMORE ALTA MR 24 1925

Stanford University
3/19/25
Дор[огий] Брате;
Щиро дякую за Твої листи в яких я довідався много інтерестних новинок.
Жаль мені, що Ти не завернув “View Finder” в якому мене приймили за члена до California Camera Club. Ти вже много забув, се не перший раз що Ти забув мені завернути се та те, і тому то я не висилаю Тобі нїчого більше на взір бо боюсь що пропаде. Я маю много цїкавих кусків писаних саморучно, в фотоґ. маґазинах. Чи Ти коли читаєш їх? Чи Ти може й не передплачуєш жадної фотоґ[рафічної] публикациї?

2

Коли знайдеш тую фотоґ[рафію] в моєго дому, чи то з Михася і мами, то вишли мені по жаласти.
Що до Федорового виїзду до Канади, то я щиро дякую Тобі за Твою обїцянку, а я єще на певно не знаю коли але думаю що не задовго, бо я сподїюсь дїстати троха готівки. Коби то лише не переїначилось, бо то не завше так ся стає як ся мислить. Я напишу Тобі достаточно коли я дістану гріш, але тимчасом не маю єще ані слова дальше про се казати. Я повинен довідатись на днях що ся стане.
Що до копіованя фотоґ[рафій] які суть копировані то се є абсолютно не можливе. Кождий образ який має знак © се завічає що є коперований. Розумїєсь, котрі сего знаку не мають то можна копіовати, але то є завше безпечнійше дістати довіль

3

на паперу, що копіовати і продавати не заборонено. Себто від оріґінального артиста. Отже коли маєш фотоґ[рафію] і знаєш офїціальну титулу, так пиши до найблизшого фотоґ[рафічного] маґ[азину] і спитай хто єго зробив і проси о адресу, а опісля пиши до артиста з прозьбою і копіованє. Уважай, не рушай без сего бо на вірно біда за таке дїло, є велика.
Що до ленс, тут є їх много, але заким Ти їх запакуєш, оплатиш тарифу (Duty) то й несхочесь їх Тобі. Я раджу Тобі читати фотоґ. маґ. і на сторонках оголошеня знайдеш барґен. Навет і в Канадї! В Montreal і Toronto суть склади “Second Hand Supplies” і там Ти знайдеш що бажаєш.
Дальше раджу Тобі

4

написати до Toronto Camera Club і проси їх щоби Тобі дали адреси від фірмів гандлючих в фот. матеріялах. Они Тобі се радо зроблять особливо коли Ти трошки їм підмастиш словами артиста.
Відколи я Тебе памятаю Ти кращих слїв не писав мені як в Твоїм минувшім листі. а то є Твоє пропонованє виїхати з Coleman! Томку «любчику-голубчику» вір мені що не варта жити в Coleman коли суть мїсцевости в яких – ох то красно жити! Подумай собі, закружені Ви горами, в углевих димах і між людьми мало культорованими без жадних иньших інтересів окрім копальні, без библьотеки спілок, чи клюбів знаня і наук. Гей брате се гріх кохати дітий на такій нерозширній околици! Правда, Ти там жив около 15 лїт і вже гвив на все, але братчику не гнівайся що я пишу, але возьми но мої слова під розвагу!

5

Я бачив всякі місця і всякі заходи, але вір мені що житє є за коротке щоби нуждитись десятки літ без овочевих дерев, без купелів в воді теплі від сонечних лучїв, без цьвітів гарних рожів а передовсім без атмосфіру наук. Чи не научилибся Ваші дїти где що доброго в городах рож? Чи не кохали би Ви і они цьвіти овочевих дерев? Чи не любували бись они в сьпівах птичок теплійших країв а з резтою коли би зайшли до бібліотеки в якій суть книжки всякого рода. Та товариства всякого руху і фаху, ой брате не знаєш Ти що Ти утрачаєш в житю!
Правда чоловік не годен сам собі догоджати завсігди але вір менї що Ти і жінка і дїти Ваші як також мама жилиб довше коли би Ви

6

змінили клімат і жили гдесь вигіднійше. Наприклад, Ванкувер, Ревелсток, Камлупс, не за будь за горами себто на морскій стороні гір. На Kootenay озері і Okanagan озері в Келовні. Там суть сотки гарних селянок где житя є хороше. Вернон наприклад або навет і Nelson є гарне.
Trail є добре мїсто але знов сама таке становиско як Coleman. Чому но Ви не виїдете гдесь до Внґу, Торонта Ванкувер? Оно возьме великі гроші, але я вірю що Ти більше заробиш в великім мїстї чим в малїм. Коли би Ти їхав на захід так памятай

7

що В.С. має широкий фах і поле на всяке ремесло. В Альберті нема там так много.
Поко що Ти перевідуйся за всякі околицї. Наприклад зайди до бібльотеки, коли є там, і возьми на Directory of cities & towns in B.C. or Canada, а там знайдеш, число мешканьців клімат і факт всякої околицї. Дальше пиши до Chamber of Commerce кожде місто се бюро підтримує і проси аби вислали лїтератури за їх околицю. Питай їх чи фотоґрафа потрібно а дальше пиши до шкіл і питай їх се та те гейби Ви питали за шкільними інтересами. Суть сотки способів яким можна переконатись ретельно без кошту.

8

Що до нашої фотоґрафиї ми не маємо одної для себе навет. Так то розійшлись. Я задумаю зняти за пару день коли перестане мене зуб болїти, я пишу з устами і великім болю від затроєного зуба. В суботу здаєсь виїхаю до San Francisco до дентиста, бо тутейші за дорогі $1000 за оден зуб.
В нас тут Весна – всї дерева цвитуть, а помаранча вже дозрівають. Grape-fruit вже готовий і я фотоґрафую дуже много всєких розлин. Робота моя не зла, але і не дуже добра. Правда се що она є знаменито інтерестна для мене задля того що я завше бажав бути студентом і носити «штерна» і Колиб не через сю посаду я нїколи

9

би не дожив сна моєї охоти. Чудове оно і є оно дуже образоване. На campus маємо всякі галї, Art Academy, Chapel, Museum, Greek theatre, Pavilions і Stadium. Учать тут всякого знаня окрім музики. Від вчера аж до завтра жевемо ми на днях испитань Весняних і Конфірмациї титулїв. Вже декотрі вийшли горою: Dr of Phylosophy [sic], Dr. of Engineering, Dr. of Science, Dr. of Psychology, Zoology, Botany, Physiology, Geology і т.д. Хемика єще не видала їх репорту. Сотки виходять з надгородою а сотки приходять учитись. Тут є бібльотека числячи 300 тисяч томів як також Воєнна бібльотека “War Library” під заводом Herbert Hoover кого Ти знаєш – в War Library суть книжки всякої мови

10

Российскої найбільше від иньших Славоньских суть Анґ. Нїмецкї, Фрц. і иньше. Тут суть всякі часописи просто з Россиї які що дня приходять унїверситет передплачує около 15 часопись і журналів з Россиї самої а сотки з иньших околиць.
Россия і Польща мають найбільше мїсце. Укр[аїну] навет не знають гдеякі. Так кріпко Польща закопую себе лїтературою що навет публїкує жирнал [sic] в N.Y. званий Poland в Анґ. мові в якій дає історию свою і иньшу з рукою нахиленою після Польского смаку. В сім журналї я читаю що Поляки суть, чи були так перві мешканьцї Києва! Описують нашу Укр. рідну і кажуть що то Польща. Оден переклав книжочки звані “Peasant” і каже що се суть

11

Поляки!
Я дальше зауважив що в унїверситет Лондон, видає Slovonic [sic] Review і бачу що Поляки й там закрутили так що укр не має мїсця. Отже серце рвесь на куски коли бачиш як не зручно виходить для України з всякої сторони. Ти мабуть знаєш, що укр. унїверситет в Львові є зачинений і по нашему не можна учитись! На Чехо Словаччинї в Празї є віддїл на укр. науку і є там сотки укр. учеників.
Щож нового з Роб[ітничих] Вістей чи Мойсюк є где в Канадї? А чи Ти чуваєш що про Дра Шушку чи Сушку? Хто редаґує Роб[ітничі] Вїсти і як там ведесь нашим на Роб[ітничім] Домї? Я єще маю пару цеголок, а много я пороздавав на пам'ять інтерестним.

12

Пиши часто а я Тобі пораджу где що зможу бо я тут маю ключ до науки розмаїтої лише не маю часу на все а час то є великий факт в житю. Я маю щось інтерестного до Д-ра Сушки. Коли би Ти знав где що про єго становиско і адрес. Дай но менї Moysiuk’s адресу
Здровлю Вас щиро всїх в дома
Ваш Вірний Козак Дмитер
Я сей лист написав скоренько і не осторожно, отже вибач блуди і т.д.!

April - July, 1925 - Photographs

[on reverse of photo 1, 4 people in the sea]:

В купелі моря в Big Lagoon, Calif[ornia] July 26th, 1925
Минувшої недїлі Calif[ornia] Camera Club мали пікнік і сї особи суть членами Клюбу. Тут купаєсь цїлий рік без перерви, бо вода є тепла зимою і лїтом.
DOMacko
Panchromatic film
Aza B.B. paper
[on reverse of photo 2, stairs with light posts]:

A study in light posts and ornaments in front of the Adm[inistration] Bldgs.
Apl. 1925
DOMacko

[on reverse of photo 3, church building]:

Stanford University Memorial Chapel (non-sectarian)
June 1925

[on reverse of photo 4, palm tree]:

Golden Gate park
San Francisco, green house (Nursery) a palm resembling a coffee in its fruit.
Диви на дивну форму дерева!
July 5, 1925

July 8, 1925 - Letter from Thomas to Lena

{На конверті}

Return to:
Thos. Gushul
Brilliant, B.C.

Mrs. Thos. Gushul,
Blairmore,
Alta.

Brilliant B.C.
Лугове 8го [липня] середа
1925

Дорога мила солодка і щаслива!
Тілько кілька веселих лїнійок до тебе.
До Ґренд Форкс я поїду з готовими фотоґрафіями треба зробити їх так: 150 Д. з № 39, а 150 D. з № 40. Я думаю що 300 штук то ще і за мало буде для Ґренд Форкс але як забракне то я заберу закази. Я начав вчере ходити по селах і вже зїбрав поверх сотки заказїв. Всї беруть одну дві і є вигляд що яких пятнайцять сот заказїв збереть ся. Єслиб я вже мав яких 5 сот (250 з 39 а 250 з 40) тоби міг сей час попродати по

2

далеких глухих закутинах. Всї домагають ся сей час фотоґрафій. Треба як найскорше їх прінтувати а то «молодий» от от має приїхати і всьо пропаде. Роби як день так ніч, прінтуй а прінтуй. До Кальґар як я тобі писав що я післав по 200 фолдерс D і два ґроси паперу. Отже тепер я ще посилаю по 200 фолдерс D і по кільканайцять S, а по папір не посилаю бо маєш там 4 ґроси а як буде впадати то замовляй прямо телєґрафічно. Яби хотів вже з 500 фотоґрафій мати а то щось

3

може перешкодити наші роботї. Для Дмитра замовляй сама фолдерс і папір. Се що я замовляю то єсть для B.C.
З памятника також треба зробити з найлїпших позицїй з 100 а то я би вже продавав. До Ґренд Форк як буду їхати то треба з собою взяти яких 100. Я посилаю по 100 5х7 мавнтів до Калґар для памятника. Я маю тепер коло себе $5455 і завтра пішлю тобі $50 долярів абесь мала на C.O.D. Я тепер єсть 7 миль від Брілїянт на Луговим (Pass Creek). Тут так як в раю. Ну я тілько посуваюсь з села в село. Попрацюй щиро так як я тобі пишу і за пару тижднїв

4

будемо щасливі і вільнї від усїх довгів і зажиємо веселим щисливим житєм. Вигляди на наше щастя дуже добрі. Тілько треба поспішати поки ще «той» не приїхав. На памятник випробуй папері і замов по ґрoсoви. Тілько я не знаю як зробити що памятник не зареґїстрований і нема часу чекати. Треба буде на кождій фотоґрафії писати чорнилом COPYRIG[H]T APPLIED FOR 1925. З № 41 не прінтуй без ордеру. Настасїї тут нема, она десь [в] альберті. Там нїкому не хвали ся як нам йде. Кажи що ще не знаєш. Твій залуплений
Т. Ґ.

5

Бабі шепни у лїве ухо що наше щастє усьміхаєсь. Як тобі потрібно їхати де коли до Колмен то їдь тексою і не трать часу. Для № 39 можеш зужити тії мавнтi S, що маємо від давна, на чорта їх дальше тримати. Уважай там тримай добрий рахунок.
Дмитрів рахунок тримай окремо а мій також окремо. За билдами і ресітами за C.O.D. і експрес треба домагати ся кождий раз від express аґента. Черешнї і огірки вже тут єсть тілько сарака я не маю часу з ними заходити ся. Купи там дїтям 1 баскет і скажи що я прислав.

[6]

Довжників попроси най зачекають ще пару тижднів а то їм заплатить ся всьо з гори.

Моя стала адреса:
Thos. Gushul
BRILLIANT,
B.C.

Бай-бай
Х Х Х Х Х Х Х Х Х

Бабі на пиво даю $100 екстра

July 12, 1925 - Letter from Thomas to Lena

Глейд, Б.К.
Недїля 12го [липня], 1925

Високоповажна і любезна моя мила жено!

Я вчора прибув до Глейд і на чав збирати закази ну і нинї вечером вже закіньчив. Тут я дістав около 50 ріжного сорта заказїв. Значить всьо пішло так як по маслї. Завдатки майже всї дають але знаходять ся і такі, що ніяк не виплачеш завдатку. Я вже маю коло себе $5770 i незадовго тобі вишлю з $50 зелених, щобесь мала. Я думаю що сих 50 зелених треба буде дати Іванові Войцєховочеви хотяй я приобїцяв $10000 то нехай за більше вибачає, або най ще зачекає. Ти знаєш що він нам помагав тож треба і його послухати. Тут велика спека я парю ся прямо як в лазни. Ти не думай що то лиш ти там париш ся ой нїнї моє кохане серце. Я обійшов одну кольонїю кругом пішки закази дають в кождїм домї навіть і независимі фармарі (Духобори) дають закази і завдатки тільки всюди наказують щоби я не підманув. Я приобіцюю що патрити буду доручувати за два тижднї. Духобори кажуть, що я ще лиш пройшов четвертий пай

[2]

їх кольонїй. А тут я вже около 300 заказїв маю в книжцї іобійшов тілько найбіднійщі кути а що буде як почну збирати закази в самім Бріліянт і на Утішенїю? Таж се сама столиця. Прінтуй сарака якнайскорше та уважай як маєш дивелопувати. Тут менї Духоборскі проводарї придложили ще одну пропозицїю зложити на одну карту 4 голові і памятник Батюшки насерединї. Ся пропозицїя дуже користна і для нас бо можна буде утиснути ще одну тисячу долярів. Тут всї хотять фотоґрафувати ся і чорт знає як то буде! Однак, нїкого не буду фотоґрафувати поки не закіньчу се що начав. Я здоров. Не жури ся і дуже радію що наше діло так йде як ми думали. Пришли менї як най скорше 3 фотоґрафії на показ з 39 40 і 41 в картках D. Сї семпелс що я тут маю вже розпадають ся. Пришли менї тіро або тайро. Кeмера має дєри. Прінтуй тільки скілько я тобі подав в формі з 10го July.

[3]

Завтра рано вирушаю до Тарас і Трамс, а звідси тілько три мили до Брілїянт. значить я зачав з Бріліянт і обійшов пішком одну кольонїю кругом і назад повертаю до Бріліянт з другої сторони. Менї дуже добре поводить ся я здоровий на нерви а то я тїшусь що дїло йде так як я думав. Менї скучно за дїтьми і жалко, що не можу нічого прислати а то я був від желїзної дороги зовсїм в боку і не мож було щонебудь післати до дому. Огірки тілько що цвитуть і за два тижднї. Тут були огірки, але під парниками. З памятника не прінтуй поки я тобі не скажу котра позиція найлїпша.

[4]

Писав би дещо більше та не знаю що маю писати.
От кіньчу і цїлую дуже щиро. Тимофій.
P.S. На пиши менї як там Дмитрови йде?
Старай ся його закази виповнювати як слїд. Всяку роботу яку там маєш домашну і фотоґрафічну можеш відложити а тримай ся сеї роботи стало, поки не закіньчиш.

[5]

Парсели і письмо від тебе нинї отримав. Памятник вийшов досить добре. Тілько №46 не дуже добре допрінтований голуби і дашок прямо сивї і чоки. Також одна з 45 була не допрінтована і в мавнт заложена криво так як би хотів памятник перевернути ся. Уважай на все. №47 ОК. Дмитрови я нинї вислав з памятника 3 [на] показ. моней ордер на суму $5000 засилаю. Фільми посилаю завтра.
Т. Ґушул

July 13, 1925 - Letter from Thomas to Lena

{Бланк Hotel Castlegar}
Castlegar, BC, July 13th, 1925

Дорога жено!

Нинї я вислав до тебе моней ордер на $5000, а собі оставив щось 6 долярів, думаю, що буде тим часом. На нашого Івана я вислав нинї баксу малинів поштою до Колман і баксу черешень 20 фунтів експресом також на Івана. Памятники досить добре вийшли тілько треба уживати правильний папір, щоби верх дашок і голуби не були дуже чокі, а спід аби не був обгорений. Ти можеш се справити на Ґравнд Ґлесї. № 48 я з канцелював тому що там єсть така позицїя і мягке сьвітло значить флетлайтінд. № 48 запробуй принтувати на мягкім папері F № 2 і холодок вийде дуже гарно. Однак не бадруй ся з сим № 48, а роби то що передне. Я думаю ще зібрати з 200 заказїв і приїду до дому помочи тобі прінтувати. Всїх заказїв по нинішний день я маю з 39, 40 і 41 270 опріч Ґренд Форк,

[2]

а обійшов тілько трету часть. На Трамс і на Утїшенїю я ще не був і в самім Бріліянті ще не всюди був завтре пійду на Утішеніє. Здається, тут щось 40 сел є а за сим Благодатне 6 сел. Тут всї Духобори хотять рисувати ся і я не знаю що то має бути. Перший раз закіньчимо сі всї закази, а опісля начнемо рисувати. Однак я думаю що і Ти сюди приїдеш прінтувати бo інакше нічого не зробим. По $350 за тузин пост-карт то такі назбираєсь $. Пост-карти з надворю дуже легко пійдуть в прінтованю. До Duffin Компанїї я писав ще в суботу 10го July за мавнтами і натискав їх щоби телєґрафували єсли дечого в них не буде виповнити ордер для нас. Коксови за енларджмент порахуй 2.50, але скажи йому, аби нікому не казав, бо то коштує $4.00. Я тобі напишу, як мені дальше пійде. Твій залуплений

Results 31 to 40 of 503