Affichage de 10 résultats

Description archivistique
Coleman, Alberta, Canada
Aperçu avant impression Hierarchy Affichage :

March 25, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 25th 1914

My Dearest-Sweetheart-Leena.
Кохане моє солодке серденько!
Твій солодкий і меленький листочок я отримав, за котрий Тобі горячою любвою дякую. І то так я ся в тїшив, що аж їм підскочив, як їм прочитав Твоє солодке писанє. Ах Боже сьвєтий Боже, коби то уже ся побачити, та щиренько ся привитати і поцїлювати. Бо нема на сьвїтї нїчого милїйщого від люби. Ти мене ся питаєш коли я приїду до Едмонтону! Отже я Тобі скажу вірну правду, що я можу приїхати там аж по Великодних сьвятах а їнакше менї не випадає. Тож не страхай ся сего, я сам знаю що Тиби рада як найскорше зїмною побачитись, і я так само аж знираю, що бим уже хотїв ся з Тобою побачити. Ну але щож зроблю? Як так не випадає. Але всьо рівно я знаю що Ти уже моя а я Твій! Хиба би Тебе хтось піддурив і за мене дещо Тобі на брехав. Ну але я Тобі кажу що як би ми ся не пібрали. То тодї я би з жалю умер і серденько би моє пукло як гарбуз. Ах моє серденько моє солоденьке коби я тебе уже мав під своєм боком на лїжку, поцїлював бим тя щиренько і до себе пригорнув. Ах люба мила моя Оленко де Ти є? най тя поцїлую в Твої пишненькі губки.

[2]

Від Злотнїцкого лист я отримав, і на зад їм від писав. І доношу Тобі відомїсть що нинї я маю дуже багато роботи, бо маю йти грати представленє в гали, отже я мислю що будеш розуміти що я се Тобі пишу, бо я є яко Аматор від преставленя. Так так Оленко як ся за мене віддаш, то будеш мати розумного чоловіка, анї якогось піяка або бакяра. Як за мене пійдеш то так само научиш ся за мене щось доброго і просьвітного, боя не єсьть пустим буряном так як другі де котрі. Я Тобі кажу Оленко що як уже будем при купі жити, то будеш бачити як нам господарка пійде.

На сім кіньчу своє щире писанє.
здоровлю Тебе щиро і цілую Тебе щиренько в тїї пишненькі губки, позниліченї рази до милого зобаченя.
Твій вірно-щирий і наречений
Тимофій

Thomas Gushul
Coleman, Alta
P.O. Box 209
Canada
І прошу скорий відпись Оленко!

March 12, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 12th 1914.

Любезна моя мила Олено!
Отсим звіщаю Тебе, що дуже мене дивує що так довго немаю вістки від Тебе. Отже я до Тебе на писав на 7мого у суботу Рекомендирований лист, котрий Ти мала отримати в понедїлок! А нинї уже і четвер а від Тебе нема жадної вістки. Отже моя дорога мила, на пиши менї що з Тобою єсть? А може дехто що не брехав за мене Тобі? Тож прошу Тебе моя мила Оленко, на пиши менї що з Тобою єсть. бо менї так тяженько і геренько, що аж не можу витримати. І най я не трачу свої надїї і любви з Тобою, бо їнакше я незнаю що я би зробив зї собою. Отже як менї відпишеш на сей лист, тоді я Тобі відпишу щось нового і веселого. І не дивись на бріхнї як би Тобі хтось що за мене говорив.
Остаюсь Твоїм вірним
Тимофій
І прошу відписати як найскорше, бо дуже не терпеливо очїкую вістки від Тебе. Hoping that – you will be able to give an early reply. Now I’am ending this letter because I’am going to the show.

March 31, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 31st 1914

Любезна Моя Миленька Оленко!
Отсим звіщаю Тебе, щом лист від Тебе отримав, за котрий щиренько Тобі дякую. Оленко серденько моє, Ти мене просиш аби я приїхав до Тебе тепер, що бим був єще на польскі сьвята. Отже я щиро дякую Тобі панови Злотнїцкому і пани Злотнїцкї, за їх щиру прозьбу, що они такі щирі для мене, і хотїли би мене так щиро приймити і побачити. За се їм зложую всїм листї горячо-щиру подяку, за їх щирі відносини до мене. Отже прочитай їм сей кавальчик листка, та нехай почують, мої вдячнї відносини до них. А тепер Тобі на пишу, щось иньшого та цїкавого! Ми тепер на Колманї знов урядили відограти Преставленє, в трох актах «хто винен». Так ся оно називає. Отже ми тепер вчимось і хочем відїграти другий день по Великдиневи в понедїлок. То уже буде з музикою і танцем. Отже як би нам Пан Бог поміг уже злучитись до купки, то бесь і Ти навчилась грати Преставленє, боя знаю хоч їм єще Тебе не видїв, що Ти будеш до того складна. Бо пізнаю по Твоїм характері і особі, що можеш брати участь в Ателіґенцїї. Отже я лиш за таким шукаю.

[2]

Отже як ся віддаш за мене, то будеш мати розумного чоловіка, і будеш мати ским пійти меже люди. І єще Тобі щось на пишу але кобись ся на се загнївала. Приміром так є: як би я приїхав до Edmontonu, і Ти мене побачила, тай бись сказала менї я Тебе не хочу, і не люблю, а я Тебе би собі дуже такі сподобав. Ну щож би тодї було? Отже я тобі тепер розтолкую як то є! Ти знаєш сама що я Тебе єще не бачив і Ти мене нї так само. Але ми пізнали одно другого по характерї і розумови. Ми ся не дивимо які ми виглядаємо, лиш ми хочемо мати добрий розум, і аби можна потїм легко жити. Бо нинї мудрі люди жиють з доброго розуму, анї з їх красоти. Я мислю що Ти се добре зрозумієш і даш менї на се відповідь. Отже Оленко серденько моє дорогеньке, яби з Тобою не наговорився, так Ти менї улюблена в серцю. А може єще буду видїв, може би якось трохи скорше приїхав, за се то я би Тобі на писав лист, як бим їхав, то бесь вийшла проти мене на стацію. Правда що так? Оленко.

{Цей лист зберігається в окремій течці. Він не має першої сторінки}

Ну і як би я приїхав до Тебе там, ну і де би я спав? Чи був би в Злотнїцкого пляц на мене. І чи Ти би мене приймила на нїч до себе до свого руму? Ну я мислю що Ти би не була така уперта, бож меменький як приїхав тож треба приймити. А як би Ти приїхала тут до мене, то я уже власне маю всьо готове. Рум маю готовий лїжко є готове подушки готові, в крити ся так само є. Шпріньґ моцний а матарас мягкий ах Боже сьвятий лиш жити. І перепрошаю Тебе щиро не противитись сим великим жартам. Бо сама знаєш читати і всьо добре. А знаєш сама що як поберем ся, то маєм якїйсь жарти провадити, бо наші лїта молоденькі, і хочеся жартувати. На то ся побирають щоби весело йшло в супружестві. Отже я мислю що Ти знаєш що се значить, і сподїюсь що даш мені на се всьо відповідь. І єще раз прошу Тебе серденько моє не загнївайся на сей лист. І доношу Тобі що мої мама здорові і тішять ся дуже Тобою що будуть єще бачити за свого житя молоденьку невістку. Так само і сестри тїшять ся Тобою і радї би уже Тебе побачити

[4]

Отже мама і сестри за прошають Тебе що би Ти сюди приїхала скорше чим я до Тебе. І зробимо прикупцї сьвята. На сім кїньчу своє писанє бо йду спати
здоровлю Тебе щиренько моє дороге серденько познилїченї рази до милого зобаченя.
Твій вірно-щирий наречений милий
Тимофій

P.S. І прошу від пиши менї чи був там у Вас тайний полїцїян в справі того листа що я отримав з пльотками.
Тож прошу Тебе моє серденько від пиши як найскорше.
Тепер кіньчу писанє
Бо йду спати.
Як Бог допоможе дочекати,
То колись обої будем лягати.

Good night
My sweetheart – Leena
I wish to have you
in here by me in
bed, but it is little too
fareway from me. Thom.

March 7, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 7th 1914

Любезна моя мила Оленко!
Отсим звіщаю Тебе, щом Твій лист нинї отримав за котрий Тобі щиренько дякую. Ідуже менї жаль що Ти знаходись ся в такім великім смутку, через свої злї товаришки. Отже: не журись і не трать надїї, всьо має бути добре. так як ми собі уже постановили. Листїв жадних я єще не мав від них, а як будуть, то я Тобі пішлю і прочитаєш що они пишуть. І не бійсь і не страхай ся, я не подивлюсь ні на жаднї їх пльотки. Най би они аж потріскали, а я їм не повірю. Не журись і не сумуй і не трать свої любовної надїї. Я уже раз постановив собі Тебе взяти за жону, а Ти мене за свого мужа. Я мислю що ми двої уже так як звінчанї, але тим часом єще нї бо тепер піст, а на повелицїни то уже має бути. І дуже щиренько Тебе благаю що бесь собі нїчо не робила, що они в Тебе в крали мою фотографію і коверту, за то Тобі посилаю аж дві свої фотографії. І будеш мати, аж доки не побачим ся. І доношу Тобі відомість, що минувший лист

[2]

я від Тебе отримав в понедїлок в вечер, і зараз їм від писав. Отже Ти мала отримати його в середу. Тож я день за днем так нетерпиливо очікував, що аж не міг собі дати ради, що сталось з Тобою. А нинї дїстаю сей лист і читаю, а то таке і таке сталось. Отже я і віщував що щось мусить бути, бо мав їм дуже дивний сон сего тиждня. Десь ми обої були на війнї, і обої булим прострїленї в серця. Та Ти гоїла мою рану а потїм я гоїв Твою рану. Отже се маєш доконаний сон. І питай там за листом котрий мав бути в середу, а на писаний був єще в понедїлок з начить на 2 марта 1914. І відпиши мені чи їсь його отримала, бо то був найважнійший лист. А з тими товаришками я можу зробити файний порядок, і я ся з ним здиблю десь колись і порахуюсь. На сім кіньчу своє писанє. Здоровлю Тебе щиренько і цілую Тебе щиренько посто тисєчу раз, до милого зобаченя.
Твій миленькій
Тимофій
І сердечно Тобі дякую за Твою щиру і вірну любов. І чи можеш добре читати моє письмо

March 13, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta March 13th 1914.

Найдорозща моя миленька Оленко!
Твій щиро-вірний листочок я отримав нинї у вечер, отже заким я сей отримав, то до Тебе післав лист з запитанєм що єсьть такого з Тобою, що так довго нема від Тебе вістки. Тож я зробив помилку так як Ти, тож се нїц не шкодить, лиш то що будеш мати більше занятя при читаню. І вибачай менї за той лист, бо я мислив що Тобі хтось дещось за мене на брехав. Бо звідси поїхали два хлопцї до Edmonton-u, і ми дали їм Савчукїв адрес, задля станьцїї. Отже тії хлопцї зї мною тутка товаришували а оден такі був в нас на станьцїї, бо він єсть нам свояк, мого небіщика шваґра сестри син. І доношу Тобі відомість що я на 9того марта отримав лист з пльотками за Тебе, отже на їх пльотки я навіть нехочу і дивитись, се усьо пусте їх писаня, най они і подуріють, то я їм не дам віри, бо я не такий дурний як они розумнї. Отже за сё я їх тепер хочу покягнути перед суд, і почта сим ся хоче заняти, бо пльотки не вільно посилати почтою. Отже за се они мають бути остро в каранї. Отже я уже на писав до Едмонтоньского Почтмайстра лист в сій справі, тож як там прийде {папір пошкоджено} ...йний полїцяй питати за ними, {папір пошкоджено} дала

[2]

Полїцеєви їх їмя і назвиска, перевїдай де они тепер мешкають, і перевідай хто є їм такий приятель що такі пльотки на писав. І також скажи полїциєви як тому зайшов початок що они в тебе в крали фотографію і коверту з моїм адресом. То тодї буде тому вияснена справа. І будеш бачити чи я їх звідси не запакую до Іванової хати. І прошу Тебе киби Ти менї як найскорше могла на писати меньше більше хто би то їм ті пльотки писав, бож они незнають писати менї ся так здає. То тодї я би запакував їх писаря і їх. То би дуже файно тодї виглядало. І пишу що бесь ся сим не страшила, тобі за се ніц не буде, лиш я хочу їм показати, що я значу і що Ти значиш аби они немали тебе за дурну, бо мене серце болить за Тобою і жаль менї за Тобою, що би Тебе такі ґальонки брали на збитки. Ой нї: так не буде! Я їм покажу стежку в горох. І також нинї посилаю оден лист до Пана Злотнїцкого і на писавєм файну історію про них, отже будеш чути і будеш знати що я за них там описав. Мислю що буде і досить сьміху, бо я уже знаю як за таких описувати. А сей лист з пльотками має бути яко сьвідок перед судом. Ти лиш чекай а усьо ся добре зробить.

May 2, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta May 2nd 1914
Дорога Краянко Олено!
Се вже буде перший і послїдний лист від мене! Отже прошу ласкаво перечитати уважно. Головне питанє єсть таке: чому ти менї тоді не відповіла як я єще був в Edmontonі? Пощо ти мене тримала заким я аж не відїхав? Я би був ся нїколи не гнївав як би ти була менї такі на разу відповіла. Ну ї хто сему тепер винен? Я чи ти? га я зрадник чи ти зрадниця? І хто сей встид на робив? Я чи ти? га Правда що тобі там тепер не приємно, а через кого? Через мене чи через тебе? е е е панї краянко так горячо не брешіть бо не вдає ся. я знаю куда зтешка в горох. Ти менї пишеш за заручини! що їсь нїкого не бачила! А ти кого би хотїла була бачити! музики в піст. Я тобі скажу як заручини йдуть. Отже так як ти менї даш вірне слово а я тобі і як влюбі і в щирости, то тодї се ся називає заручини. А як менї не віриш то я тобі пішлю 10 центів і пійдеш подивитися на мувіньґ пікчер, і тодї будеш знати як йдуть заручини. Еге панї Савєк.

2

Я не знаю звичаїв цаганьских але тутейших еге панї Савєк. Ви єще замало в канадї і мало бачили, і мало читали. А я а я панї Савєк. Ти менї пишеш що я тобі зичу пекла. Я пекла нїкому не зичу але як хто собі заслужить, ну а ти собі заслужила рай і небо тепер бо то нїби я тебе зрадив а нї ти мене. е е е панї Савєк опустїть нїс в долину. Ганьба і встид за се, бути винною, і єще тодї робити ся сьвятою. А я а я панї Савєк. Ви ся шпотаєте на обі нозї еге правда що так. Ви мене змодрували а нї я Вас. Еге. Бог буде сьвідком над сим хто сему винен. А ти нїби єще ся на бога покликаєш що Бог сьвідок. То се так приходить що ти Бога хочеш одурити і маєш Бога за дурака. Не бійсь Бог сьвятий видить хто є сему винен ти чи я і хто кого здурив. Ти сильно шпотаєш ся, на свою вину і фальч покликаєш Бога на сьвідка. Ну ну і куда сему вихїд панї Савєк? Прошу не мати Бога за тото що мене, бо Бог сьвятий лиш на тебе спустить одну їскру і вже по тобі. А може ти там уже загоріла і не памятаєш що говориш

3

І прошу тебе дуже щиро що бесь ся на фальчивість і вину не покликала Бога на сьвідка. Бо Бог не є твій патнер в фальчивім дїлї. Чуєш, прошу прочитати церковнї книшки. І прошу не мішати Бога з болотом, бо за се я можу тебе файно уписати в ґазетах і єще післати до Краю аби знали всї що донька Грицька Савєка вирікла ся Господа Бога в Канадї. Ти менї пишеш що тебе серце не болить що мої очї плачуть. Ну то єсть правда хто Бога не знає той в своїм серцю совісти не має. І видите краянко як я Вас штучно зловив, і пізнавєм що за щира ви є Христїянка еге. Ти менї пишиш що я начав варити мїсяць передом, ну і на що так гладко брехати, таж то єще нема місяць як я приїхав. Ми на чали варити у понедїлок Великодний а весілє було в недїлю провідну. Ну і такі було весїлє бо стороньскі люди по приїхували а музика єще в суботу приїхала і весїлє відбулось але без молодої. Ой Ліно Ліно нїчо уже тобі не кажу бо тебе се так ся бере як горох стїни

4

Я нинї лежу на смерній постели з жалю і встиду. А ти єще кажеш що Бог буде сьвідком що я не винна. Ну куда ти се плитеш. На що виступаєш на протїв Господа Бога? Га і в тебе є любов Христїянка? Другого підпалити, і єще до неба влїзти по смерти! Через тебе я поніс великий встид моя родина і мої краяни за се тобі встид і ганьба проклята зрадниця за се тебе чекає пімста і кровавая месть. Ти зробила не приємність для нас усіх і для своїх родичїв в краю. Будеш знати кого за ніс водити. Я абим двіста долярїв стратив а сей кошт маю випроцесувати в твого тата. Ти не думай що я є дурний. Не бійсь я усьо знаю, ну але лиш в собі тримаю. Колись ся не сподївано здиблемо в Edmontoni. На сім конець, бо пишу нинї лист до своїх краянок в Edmontoni.
Ну остань здорова побожна Краянко.
Тимофій
з Рожнова

[5]

Ти мені писала чого я тебе кличу заручина. Ну а ти менї перстїнь завернула? Як ти так ся розумієш на заручинах то може бути. кавалєрови відмовити а перстень тримати в себе. Дуже добре розумішся на заручинах бігме ну як вовк на звіздах. Як ти так ся розуміла добре на сім то перший раз треба було завернути перстень. Чуєш божя зраднице. Прошу перстень прислати до тижня аби я часом щось не зробив тобі. Дай прочитати до Джова Пікарда.

[6]

This is the last letter from me. Please to return ring at once. If not I’ll be there shortly and I ask you how it should be. You are calling me now blackhead, but that is nothing. You will be remember me forever. I’ll be there shortly just for the revenge. You are nice carrion and garbage. You just remember that what you was writing to me in former letters. No more to batray me again. I want to get beck my ring at once, Miss L. Sawiek.
Thomas Gushul

Sept 3, 1917 - Letter from Lena to Thomas

{На конверті}
Return to
box 209
PO Coleman Alta


mr. Thomas Gushul
Box 3658 (st B)
Winnipeg man.

{На звороті конверту}
Nick [Te]shniar
567 Manitoba ave.
Wpg. Man.

{Поштовий штемпель}.
Winnipeg Canada
Sp 5 1917
Station B

Coleman September 3/1917

Дорогий мужу Тимоську.
Отсим тебе повідомляю що сей лист пишу гарієви равлукови він тебе просит що би ти пішов відознати чи пришла єго жінка зфармїв чи ні (до Юрка Сеник 4039 ave прічард стріт). Як буде уже жінка там топрошу позич єї яких 10 долярїв що би она дещо купила собі я пішлю єї гроший але аж взавтра на дорогу. Тепер прошу тебе томку так як би не було жінки аж до десятого доки ти там будеш то возми гроші і лист і привези мені бо я боюся що би непропали гроші там. Як небуде жінки то купи мені пару шматя спідного грубе вовняне. А як буде жінка то прошу тебе поможи єї спакувати усо і настімі нє відвести бо я знаю що єї буде дуже прикро здїтми малими. А як буде жінка тонекупуй шматя жінка мені купит білше немаю що писати і поздоровляю тебе
бувай здоров
щаслива дорога
писала Олена Ґушул

August 10, 1920 - Letter from Demetrius to Thomas

{конверт}:
Thomas Gushul, Esq.
Box 209
Coleman, Alta

{штемпель}: Сoleman Aug. 11 1920

Aug. 10, 1920
Дор[огий] Брате:
Щиро дякую за Твій лист.
Я щиро Тобі дякую що Ти розяснив людям в W[inni]p[e]g що мїж Тобою а мною є велика ріжниця і що Ти не відвічуєш за мене, бо що я завинив то річ моя і нїхто не має права пхати носа там де не треба. Я знаю що я робив і кому не удалось то хай іде на мене або до заряду правительного єще лучше.

2

Нема з великої хмари дощу. Жорстоко не відносився я до нікого. Котрі мене вразили заболючо то єще відпокутують. Мені жаль що в Wpg. в У.Р.Д. повірили опісьля того, що я виповняв і страдав для нашого хруньства. Нераз дописи були в часописи яких нїхто би був не пустив лише дурак я. Страдав, старався, а єще они мене доносами сами псували. Не всї але були такі одиницї що я їм добре зробив а они донесли перед очи собак. Через що я стратив таку службу і втїкав як теля в глубину Захїдної Канади? Чи ти не

3

пригадуєш собі Sept 1918? Як то заперли Роб[очий] Народ і взяли все під жорстоку опіку? Чи
тов[ариші] в W[inni]p[e]g подуріли? Правда всїм вгодити не годен сам Чорт з хвостиком і я признаюсь, що були покривджені деякі особи, але не з моєї руки а більше з самої свої дурної патріьотики.
Щиро дякую Тобі Томку за твої щирісьть, що ти мені все розяснив, бо я думав щось, а від нинька не хочу мати нїц до дїла з жадними тов. в W[inni]p[e]g і вїдошлю їм членьску книжечку і подякую за їх хитрісьть. Перепрошувати не буду, бо я заслужив товаришскої подяки, а не ганьби.

4

В мене сьльози прямо льють ся підчас сего писаня, що я так страдав єже захорував, бо сам знаєш, а они на мене так ворожо від казують. Чекай но!!!! Я вже нїколи в житю не поможу нашому робітникові. Від нинька, Томку, понад Тебе в мене нема приятеля між нашими, а всї вороги і я буду їх числив такими аж до кїнця моєго духа, Амїнь! Жаль і розпука велика мені що за мою щиру працю бо я на сумлїнє нераз вліз так глубоко за добром для плінників, що моє житє висіло на волоску. Чому то они неберуться до Тих що таки

5

передачно мучили. Чи я не знаю Руднїцкого, Константину Бабій, Юсь Норман та десятки иньших котрі брали гроші від кождої голови що замкли в неволю. А чи Рудніцький знає читати по укр. а він перечитував листи в Morrissey! Ах, якеж то горе! Але їх не чипляються, бо они не укр. а я свій то можу вибачити. Чи се правда Томку? Я знаю більше що ся робило підчас війни чи[м] хто иньший і я знаю

6

що говорю.
Та то шкода часу на таку марницю. Наші люди нїколи не зробили нїчо доброго, бо мають велику завісьть, отже они менї завидують а я їм за се не дам того чого менї думка занесла перед Твоїм листом. Хай від нинька робітники знають, що втратили Товариску руку від мене яка колись думала збудувати щось такого, що робітники за ним страдають. Не дам і не перешкоджу, але возьмусь політики і колись покажу що я є.
Прошу о відпис
Брат
Дмитер

November 8, 1930 - Letter from Demetrius to Thomas

[конверт]:

Monsieur D. O. Macko
P.O. Box 209. Coleman, Alta.
Canada.

[на звороті]:

Ret. To. F[edir] Macko Rożnow
P. Kosów. M[ało] Polska

Дня 8 Падолиста. 1930 р.
Дорогий Мій брате!
Хочу Тобі, Описаті, усе моє положенє. бувше і типерішне.
Я Оженився. уже на 25. м[инулого] м[ісяця] було висілє у мене.
Чи ти, Отримав Запрошенє від мене. чи ні? Я писав Тобі що я Опишу усіо тобі докладно по Висілю. Отож. хочу і Описати, Але прошу. О. відпис.
Як я служив був у Заболотові мин[улого] року. ну. і потому. я. прийшов додому я писав Тобі, як і що. Отже. прийшов я до дому. і зачав думати як я. маю жити. Служити запізно уже. до Канади, тиж трудно піти. бо Чую, що там без. робітє вилике. і т.д. і сам. такі не міх піти. Отже зачав думати і потихо пирипитуваті де. би. це я оженив ся. Зачав я принюхувати де. би це. піти на ґрунт, ну біда. де. би може. було ни согірше. то біда що я маю. Мало ґрунту. де. ґівчина є така що пириймає. на ґрунт, то там. токих хлопців. що страх. Кождий. пхаєт ся. ну думав я собі часом. так. Може би я, ни женився. ну та біда у хакі з. татом. бути. От відоклав я. цю, осїнь, на жинячку. Казав я ґєдиви єще то гід. що я сего року. буду. Жинитися.
От з чав я женити ся. Сказав мині вуйко Міхяло. кітки, Ан. Чоловік. казати що там на Чітлинцях є, Одовиця, що може би я там з нев. Оженився і т.д. Она мала 2. ґітей. від. першого Чоловіка, є, 3. Морґі поля, 1. М[орґ] єї, а 2. ґіточі, корова. кінь. стайня. хата. і куча. ну. я дуже. нимаю, охоти на одовицю, Але думаю, що буду. робити. мушу. Жинити ся. пішов я на Обзорини. до неї. ну, я Молодици, вподобав ся. так. що, хочі мине. приймити, і змалим. віном. Але. біда то що Мині ніц. не. до вподоби она була.
Але. думаю я собі так. як нибуде. де. инде піти, то буду тут. жинити ся. з. одовицев

2

Ми були на обзоринах. то Молодиця. сказала, що би за 2. тижні прийти, на злагоду. і щоби ми дуже скоро справили висілє. ну на цю Молодицю нимаю я охоти. Раз. то що Она Мала 35. літ. уже старша. друге. що. 2. ґітей. є. Отут біда. все. такі кортит своя. рівня. ґівчина. я думаю собі так. я тут ни відповідаю їй, а шукаю другої. ґівчини. як буде. добре. а ні то ні. Але. я про цю ґівчину думав від. давна. Але. я єї ні чого ни казав. бо Она за богата. для. мене. і з. виликої фамілиї. Она має 2. Сестрі віддані. Одну тримає. Нашого віта заступник. А другу також. порядний, ґазда богач. правда що я ниходив богато, у старости. Але. думаю, собі так. однака біда спробую цю ґівчину. Може. вдасьть ся штука. А як ні то ні.
ну тут я єще з ґівчинов ничо, ни балакав. Але я знаю що ґівчина пішла би за мене. Лиш біда що родичі ґівчиночі хочуть. виликого віна. бо до сеї ґівчини, богато старіст ішло, і Мали по 1. Морґови, і худобу. по 2. Мор[ґи]. Я думаю, де. де. я співморґом. Мозів. піду. на 3. Морґі. Городу. Але що буде. буде. Спробую. і то пилую бо за 2. тижні. з бабов злагода, ну і біда. я узяв і післав одного Чоловіка щоби, забалакав где. що промене. з. Старим. і з. ґівчинов. я з ґівчинов хоч не. говорив нічого Але. знав. що она ме мати охоту, бо за мене ґівки, дуже мали охоту іти, бо я. я і файний на вподобу. і дуже. старав ся. бути, поважним. ну. сей чоловік. якого я післав; зачав говорити вперед. з. ґівков. ґівка. каже. що. дуже має охоту, потому зачав говорити з. Старим. А Старі кажут хай прийде хлопець. що би ми. єго виґіли. бо ми. єго не. знаємо. і т.д.

3

ну. Одного Чітверга. іду я у старости. значить що би мине. виґіли. Старї, пішов я сам. Але. здому. ніхто ни знає. що я женю ся в друге. Я прийшов. завитав ся. поцілював у руки. Говорили що говорили, ага! зачінаємо, про Женячку. каже Старий Мині, у тебе. є 1. брат у Канаґі га? я кажу. є. а він пише? я кажу. пише. а він. посилає де. вам щось? я кажу. так посилає. він, яку має роботу там. я чую що він там є єкимось. урядником. то правда? я кажу. так то правда він ходив там дошкіл. і ґістав уже вилику посаду. він був Касїєром. а типер. Контролєром. уже. кажу. хоч. я ни знаю. але. так казали. а старий каже. ей люпчику. А він богато, фасує місячно. я. кажу. 300. долярів. місячно. ей любчику. мій га. ну А. ти маєш, єще одного Жонатого брата тут. я кажу. так. є. А він на богато ґрунту. там. пішов; я кажу на 3. Морґі а тут я усе. брешу вибач. бо біда. то лиш на 2. пішов. міхяло. а, він. від ґеґі богато, взяв, я кажу. 3, Чвертці. ну А ти, також маєш лиш 3. Чвертці, я кажу так. 3. Але. це то лиш по нени. ми маємо 6. поґедиви. то ми єще. ни чо типер. ни ґістаємо. ов, то мало, то синку. триба мати 2. Морґі. я кажу. що як охота ваша, я кажу. мині ґєґя Може єще додасьть. одну чвертку під горов. відкаже. то таке. я буду. з ґедим і будемо щос балакати тай будемо виґіти, може. щось. і буде. я пішов. на другу ниґілю. я пішов до церкви і як виходили, з церкви, ґівчина прийшла д мині і сказала. Федоре. Аби ти сегодне був у міскіі я маю щось тобі важне вповісти, я, потому пішов у місто і она вже. мине. чікала. і Она. так ґістала охоту вийти за мене. що аж. низнає. що робити.

4

балакали ми що балакали і Она мині казала. що за иншого не піде. добре! тут, прийшла ця ниґіля. що траба, іти до баби на злагоду. А від ґівчини пириказали нам. що би іти на злагоду. Отже тогди я зачав казати, ґєдиви, що я був і як я балакав і т.д. узяв я, вуйка Міхяла. і ґєґю і пішли ми на злагоду. ну зачали, балакати що балакаті, зачали старі балакати. всї справі і ни можуть годиті ся. над. віном, ґівчина як у чула, що нима, нічо з цего зачала плакати і пішла. на двір
ґєґя давав тілько половину, у лазах. більше. ніц. ни теляткиніякого, нічо, ну Родичі ґівчиночї кажут, Ми мали. поверх. 20. Старіст. але. єще. Стаким. малим. віном. ни було. ну і ми розійшли ся. так. що кажуть. нам. Радьтеся. і буде все добре. хлопець вдався. нам. усім. добре. і Чуємо що порядний. Але. за бідний. Ми прийшли додому. я зачав, ґєґю просити. зачав плакати Аби хоч. чвертку. ґєґя дав і все добре. ну. нима тут, я бабі, відповів і мині уже. нічо ни, вголові, тілько, це, як. би я вкрутив. тут. Здибаю ся я з ґівчинов, у не ґілю. знов питаю я що єї Родичі кажуть. А Она мині каже так. неня, то має охоту зцим, віном. А я то віна і ни питаю, Але ґяґя і зякі. кажуть. що це, за бідний. Але вуйко Міхяло, то був у Канаґі. з. одним. зятим. і вуйко, зачав, казати, про Мене зачав фалити. і ну вуйко, потому здибав ся з. Старим. значить. з. тесьтем.. тай каже. десь єму так, ви єго прийміть, то ґрунт ґрунтом. А у него є брат у Канаґі, він сюда ни прийде уже. він свою пайку. подарує. Федорові. він і гроший їм посила. Як зачав старого Розбирати. а Старий каже.

5

Ну то таке. Хай, прийде. Хлопець до мене.. хай я з ним. заговорю. щось ще Они говорили у Неґілю і Мині вуйко, уповів. у неґілю, як і що і я. у вівторок. пішов. до Тесьтя. Приходжу. А старий каже таке. хлопче. Ти удався нам у сїм тїлько біда, мой ти, забідний до лиха. Мині вповідав вуйко, твій. що. Твій брат. Може. подарувати пайку. свою. тож. Пиши до брата. що би подарував. хоч бодай. поти. би ти робив поки він ни прийде. а може він і не. прийде. бо чую, що він. Пан. Я кажу то таке. Він Мині свою пайку. Може дасьть, і думаю що дасьть і він занас, ни забуває. він присилає. десь по троха. гроший. братови. Міхялoви він. прислав був. файний дарунок. і т.д.
А Старий каже. то таке, хай буде. воля божа. ґівчина. Наважилася. то хай буде. як. брат. може. пайку дасьть. добро пару. літ. A. пришле десь якого доляра і хай вас бог. благословить. і це Ми говорили у вівторок. А. у ниґілю. то тесьть. прийшов до нас. і сказав. ґєґіові. так. Робім. висїля. Хайбуде. що бог. дасьть: і Одної cуботи. ми пішли до Попа і Записали Заповіди. і ми пилували то висїля. бо то були такі що Розбивали. А. я ґівчину добре. підбаґіорив так що ґівчина плакала. пиред Своїми Родичами. Аби дали єї за Мене.. і Родичі зробили єї. Волю..
Типер Дорогий Дмитрику. Будь такий добрий Пиши. до Мене. і порадь. я оженився зза Протекцїї Твоєї. Я тут застав.

6

Три морґі Поля, то так, що по смерти Родичів. лишить ся. 2. лиш. бо 1. Морґ. то озмуть єще такі 2. Доньки.
Типер Дмитрочку. Зроби Мині так добре. як бись викікав. Пиши до тата. хай твою пайку. Тебі Дасьть. А ти дай мині Хоч Аби я пириробив 1. 2. роки. Друге єсли би ни зміг. взяти пайку. то Хоч напиши такого листа. до Мене. що би я прочітав Родичам. що би була наґія. Аби я ни мав виґивків потому. Друге. ще. будь так Добрий. Дмитрику. пайка пайков. нім це буде. і як і що то ще низнаю.
Але. я Дуже Тибе. прошу. Позич Мині пару Долярів. Слово Чести брате даю Тобі що віддам. Тобі, Наколи я уже. добре. тут усиджу ся. Я тепер довідався. що є троха довгу. тут. А Старий думає що то, таки усе так як ся уперед. говорило. Дмитрику. Будь так Добрий. як викікаєш. то. 10 хоть Долярів позич. аби я хоч. троха. Мав тут Сповняючих. слів. Зроби Мині Дмитре. типер так добре. то ни забуду. тобі. Мині наразі Добре. Навидимося. усї і добре. Старий Тесьть водно каже мині, Пиши мой до брата Хай пришле. тобі где. що Проха. Ми типер проха у якісь кірини. Дмитрику, я тобі Описав сего листа вірно і на правду. бим так. жив. Нигнівай ся. що я прошу. О. Позичку. Мині ни ходить брате. О гроших. Значить Ходить Чимуні. Але - Мині ходить щоби Сповнилося. Моя. балачка. та котров. я. Ожинився. Дмитрику. Здоровляємо Тибе. Ми Обої з. Жінков. і зичимотобі всего доброго в житю. Твій брат. і братова. Федор і Васюта Мацко.

April 4, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta April 4th 1914
Любезна моя мила Оленко!
Подаю Тобі отсим до відомости, що прошу Тебе дуже ласкаво, що бесь вийшла у понедїлок у вечер на стацїю. А там зобачиш мене, як я буду з ваґона вилазєти. Ти сей лист маєш отримати у понеґілок, тож як прийдеш з роботи, то збирись і пійди на стацїю. А там уже Тобі хто небудь скаже в котрі годинї колєя приходить, з Кальґар. І пишу Тепер що не дай Боже аби Ти ся кому похвалила, що я маю приїхати. Навіть і Твої хатнї аби нїц всім не знали, і навіть своєму вуйкови абесь анї словечка не писнула що я маю приїхати. Най Бог Боронить аби Ти кому за се що пріпімнула, бо я маю в Едмонтонї тепер богато ворогів, а я так хочу аби я ся навіть з ними не бачив. Бо я там буду тілько через пять шість день, а тодї вернусь на зад до Колман, бо на тілько служить менї тикит. Отже уважай аби Ти нїкому анї писнула що я маю приїхати

[2]

І старай ся там, аби я мав станьцію в пана Злотнїцкого, лиш не вимовся що я маю приїхати. А мене на стацїї раз два пізнаш, бо я буду мати в руках нову валїзку, поківаю на голові три рази капелюх, так що би Ти мене зараз пїзнала. Тож тоді можеш йти до мене сьміло. Тож тодї маєм ся перший раз поцїлювати в уста одно другого, се так буває всюди так в сїм краю, за се встиду нема, бо се єсть наша любов. Тут я Тобі нїчого злого не пишу.

І ще раз Тобі пригадую що бесь нїкому не вимовилась що я маю приїхати.
На сім кіньчу своє писанє
здоровлю Тебе щиро і очікуй терпеливо так веселої хвилі побачитись з своїм меленьким Тимоском
Бувай здорова.
Тимофій