Showing 6 results

Archival description
Calgary, Alberta
Print preview Hierarchy View:

February 4 , 1933 - Letter from Demetrius to Thomas

{на конверті}:
Mr. Thomas Gushul
P.O. Box 54
Blaimore, Alta

{штемпель}: NELSON BRITISH COLUMBIA II 5 1933

Feb. 4, 1933

Дор[огий] Брате:
Чому не пишеш? Я тут на днях приїхав контролювати книжки двом фірмам, бо мої приятелі (auditors) взяли мене до помочі їм в цїй роботі. Правда, що це лише тимчасово, так лише на пору завізну, але все таки добре. Буду тут 10 днів, більше меньше, а потім до Penticton, а назад подорозі будемо також кілка днїв в Cronbrook i Let bridge. Що потому то не знаю, може щось дальше дадуть мені, але не знаю чи буде так чи ні.

2

        Робота тяжка і години довгі, від 9 рано до півночі але я відчуваюся досить добре.
Новинок маю купу. Коли зможеш то прошу написати до нас до Calgary бо я не знаю, що за чудо, що від Вас ані словечка.
Спішуся спати бо дуже трудний. Ага, Калґарська Шкільна Рада запрошує мене давати лєкції у вечірній школі для безробітних. Також Турф Дім, а головно Мойсюк, запрошує давати їм лєкції в бухгальтерні.

3

Тимчасом я тут виїхав отже не знаю, що зроблю як вернуся. Як не буду мав заняття дальше то дам лєкції укр. на бухгальтерні.
Пиши як нічо не перескоджає – я сумую, що Ти за мене так скоро вже забув.
Поклон до всіх і вся!
Завше вірний
Дмитер

March 30, 1933 - Letter from Demetrius to Thomas

{на конверті}:

Thomas Gushul, Esq.
P.O. Box 54
Blairmore, Alta

{штемпель}:
CALGARY ALBERTA MAR 30 1933

614-15 Ave. W.
March 30, 1933
Дор[огий] Брате:
Щиро дякую за Твій лист. Зараз по перечитаню пішов до бюра M.W.U. of C. і бачився з Стокалюком. По виміненю кількох слів ми почали діло. Він дивувався, що я вже не в Coleman, значить нічого не знав про мене. Отже я удавав, що й мене дискреміновано підчас страйку.
Коли я пояснив, що хотів би він него рекомендацію, то він відрікся, кажучи, що офіціяльно мене рекомендувати неможливо через то, що я не є майнером і немаю ніякої сполуки з ними. Друге, що юнія пропонує Боба Горна на секр[етаря]-скарбника і через то не виходить поперати мене – чужого юнії. Енґліш, каже, випитував Горна і він

2

відповів, що досвіду не має, а ще до того є в шкільній раді з котрої мусівби зрезиґнувати. С[токалюк] каже, що колиб Горн так зробив, то вони небоють ся, що на його місце не виберуть наслідника з їх власної сторони. Дальше, боють ся, що в такім разі Енґліш може не потвердити кандитатуру Горна на секр[етаря]-скарб[ника].
Ми говорили около 2 годині і С[токалюка] казав, що десь напочатку наступаючого тижня, він буде в Blairmore і перевідаєся, що там за стан, і якщо з їх сторони немає кандидата, то він буде попирав мою аплікацію. І так ми розійшлися.
Я війшов і розважив річ і щось мені в ухо шепнуло – «зле що ходив до него». Боюся, що С[токалюк] часом може мене представити ворожо, бо його іронічний усміх немовби вимовляв: «Прійшла коза до воза!» Ну, але він широко орґанізаційну роботу зі мною переговорював, і я

3

не сподіюся ворожого строю, однак ми знаємо який С[токалюк] є, тому я не хочу зовсім довіряти йому. По-другому, я немаю нічого на перешкоді, лише плюгаві язики одностороньців.
Добре, що [P]inkney читав мою аплікацію і добре, що він за мною, але Ти правду говориш, що він мeже й тим мені перешкодивби, бо я знаю, що він не є з рамен майнерів. Так тепер не знаю, що робити. Чекаймо на сутьбу, бо я не знаю інакше. Я боюся писати майорові ще раз щоби недовкучитися йому, а отверто писати невиходить, і висказати мій дух пролєтарський бо там довідаються такі котрі робилиб закиди так як звичайно роблять жовто-блякитники.

4

Я знаю це, що між тими всіма аплікаціями, котрі отримали жадна не годна порівнюватися з моїм досвідом і адукацією. А що до книговодства то міскі книги є найпростіші від усіх инших. Їх форма є дуже улегшена (simple) так, що фахово образованої особи не зовсім потрібно містам до ведення книг. Якщо є фаховець, то добре, але звичайно хтобуть справля що треба. Я не боюся нічого, бо все є простим, а правила парляментарні при засіданях, то можна орієнтуватися самим законом провінції “Municipal Act”. Я знаю все досить добре. Коби то вони якнайскорше рішали, бо я ходжу як курка з яйцем і клопочу свою й Твою голову.
Ага, Стокалюк торкнув справу Черчука і каже, що Ч[ерчук] думав бути комісарем, а йому несталося так і тому він може й буде противником союза як тут вернеся. Про це тут

5

отверто говорять. Хтось прийшов з Едмонтону і казав, що Ч[ерчук] до когось там писав і т.д. і т.д. Майже всі кажуть, що Ч[ерчук] показався нещирим борцем за соціялізм. Чорт знає, що було а що буде ще! Я довідався, підчас бесіди з Стокалюком, що С[токалюк] боїться Черчука. Головно тому, що Ч[ерчук] може має контакт серед Drumheller майнерів і довіря, отже колиб він став ся противником, так й пошкодивби юнії. Хотяй Стокалюк цего не казав, але так вибрав з поміж його заміток. Ну, але це лише моя опінія – отже тримай в тайні.
Не маю, що писати, тому кінчу і всіх Вас здоровлю разом з Ліліяною.
Твій вірний брат
Дмитер

May 7, 1933 - Letter from Demetrius to Thomas

{на конверті}:
Thomas Gushul, Esq.
Box 54
Blairmore, Alta

614-15 Ave W.
Calgary, Alta
7го травня 1933
Дор[огий] Брате:
Я не хочу ототожнювати Твою мовчанку з неуспіхом Твоїх замагань в моїй справі у Блейрморі, однак воно так й виглядає. Тому пишу сам до Тебе і прошу неробити собі ніяких заміток. Так сталося, як їм виглядало найліпше. Отже нам треба забути за минуле, а вважати хто є нашим приятелем, а хто противником. Я вірю, що Стокалюк оден, а другій Батрум. Ти може маєш свідоцтва инших нахилів. Отже берім з того примір в майбутних справах.

2

Читаємо в ґазетах про успіх Вашої Параски на фестівалі у Кранбрук, і признаємо то нашим милим обовязком ґратулювати Параску і Вас яко їй родичів. Про Івана ніщо не бачили. Чи він брав участь?
Коло нас все по старому. Посади ще немаю. Ходжу і шукаю, але сейчас заняття незнайдеш ані з свічкою. Про стан страйку Ви знаєте з часописей, тому я не буду повторяти тут про цю справу.
Колись я казав Тобі, що я перекладав історію України і давав лєкції по книговодстві, а тепер наша школа розбилася. Люди, цебто учні, порозїзджалися до праці, де хто міг, а решта знеохотилася продовжати цю науку.

3

Не тому знеохотилася, що воно є незахвачуючим, але тому, що бракне їм підручника бо то є реч досить заплутана і трудна для малообразованих осіб. Дехто з учнів навет додавати добре не знає, ато приходилося процентувати і дисконтувати і т.д. Отже просили мене написати підручника. В нас є оден старокрайьовій написаний 1920 р. С. Гарасимовичем, але їх система є дуже неприступною і трудною, а ще до того багато є шабльонів безпотрїбних, американська система є визначно менше трудною і багато ліпшою.

4

Я ту книжочку перестудіював і добре розумію, але систему яку тут вживається є вельми ціннішою. Але, щоби з моєї праці був хосен, то я хтів опублікувати книжочку. В тійже справї написав я до Видавничої Спілки у В[ін]н[іпе]ґ’у і У[країнські] Щ[оденні] В[істі] у Ню Йорку. Також приватнього листа до Лобая. З Ню Йорку відписали, що на таку книжочку небулоб настілки попиту, щоби покрити кошт видання, а з В[ін]н[іпе]ґ’у не маю відповіди. Це вже більше як місяць. Отже я уявляю собі, що товариші у В[ін]н[іпе]ґ’у іґнорують мене. Тут мені кажуть, щоби я написав і видрукував при помочі міміоґрафи, яким способом можна до 100 копій зробити з одного машинкового (typewriter) взірця, але кожний такий

5

листок (stencil) коштує 25¢. Це був би за великий труд, бо треба витайпувати вперід а потім ще й копійювати міміоґрафом. Не знаю, що зроблю. Я знаю, що фотоґрафічним способом можна копіювати, але й те за дороге. Також можна робити копії на blue print папері, але буде текст білим а решта чорнявим і незовсім добрим для читання. То було б найдешевше. Що Ти порадиш?
Мав лист від тов. Кузика в котрім він залучив відповідь з Москви з держ. бюра заграничних справ, в котрім йому

6

відмовляються відновити візо. Він тому й не поїде. Стратив $40 задатку на подорож і конець.
Чи Ти маєш новинки від Черчука? Я не маю. Я також давно вже мав вістку від братів. Не знаю, що за причина.
Що ж більш нового?
Пиши коли маєш нагоду.
Тепер кінчу і здоровлю Вас усіх щиро, а до цего Ліліян також злучується.
Стискаючи твою руку і сердечно дякуючи за всі Твої труди –
Твій вірний брат
Дмитер

October 2, 1918 - Letter from Demetrius to Thomas

Calgary, Alberta. Oct. 2, 1918
Dear Tom;
I am here for good & intend to go to school. I quit the job for various good reasons, health in particular. Don’t say anything about this to anybody. Keep quiet for I don’t want to have those senseless folks in Coleman to talk about me. Graphina will give you my present address. I got the money you sent me in Ontario, thanks. Don’t say anything to mother for she will publish the news like a telegram. I will write you again. Graphina will tell you all other news, or show you my letter if you care to read it.
Good Bye! Brother.
[on reverse]:
Thomas Gushul, Esq.,
Coleman

October 5, 1918 - Letter from Demetrius to Thomas

Calgary, Alberta. Oct. 5, 1918
Дорогий Брате;
Отсим повідомляю Тебе, що я знаходжусь здоров і не задовго буду робити початки в школі. Вже я записався, але єще не йду бо, щось менї єще перешкоджає. Ну, але очевидно треба вже взятись до науки.
Тепер тобі напишу в який спосіб я сквітував роботу. Як мене там не було, то в мене в Комнатї була визита і забрали скілька важних книжочок та пару чисел часописи, ти вже знаєш якої. Се все значить, що мене хтось підозрівав, а я ся на то злостив і подякував за роботу. Що просили, що не робили, але я такой не дався, бо я мав добру причину. Добре я зробив, бо Ти вже знаєш, що ся стало! Ґрапинї я так не писав бо я знаю, що они не любять просьвіту, і я їм написав инакше. Ти вже знаєш чому. Отже Ти з сим тихонько диши, а нїц не кажи нїкому. По дорозї бувєм в Д[окто]ра Сушки і він мене просив, щоби Ти старався поперти «Україну». Зроби так як можеш.

2

Я знаю, що Тобі тепер не так дуже спосібно тому, що все пішло на протів Твої, так й иньших, роботи. Щож тут робити, право мусить ся сповняти! Я би Тобі більше написав, та не знаю чи Ти є в добрім положеню. Напиши по пару рядків на мою сталу адресу P.O. Box 1643 – Calgary.
Прямо жаль менї кінчити сей лист, та ей Богу не вагаюсь бо не знаю Твоє положенє. Прошу напиши менї где що ато умру з розпуки. Не кажи нїц про мене, тимчасом.
Твій Любящий Брат
Дмитер