Блейрмор, Альта.
7го лютого, 1936
Др. П. Рондяк,
Косів
Вповажний Пане Др. Рондяк!
Позвольте мені представити Вам одну важну і пекучу справу, яка мене не покоїть через довші роки!
Сусіди, які живуть по обох боках мої батьківщини, допускаються до шкідливих учинків. Оден з одної сторони (себто з свого боку) підкопує і підрубує коріння деревам, та загрожує, що всі дерева висушить, а другий з другої сторони, коли городив новий пліт, то поступив на мій бік тілько, кілько йому захотілося. Тут ще більше знайдеться проти цих сусідів, про що Вам розкажуть опікун (Т. Михнюк) і мій шваґер Василь Савєк, Грицька.
В хаті мешкає вдова Марія Щербань жена Пантели, котра також там спричинила багато шкоди. Не оден пліт вона розгородила і спалила. Верби обрубала в не правельну пору і мусіли всохнути.
2
Позрубувала вишневі і сливові дерева, котрі з’ужила на паливо. Також і деякі ясіні позрубувала. Я її пожалував як бідну вдову і впустив до хати мешкати на якийсь час і позволив її ще робити половину городу. Однак, коли вона відмовилась платити частину податку від хати і город, так по кількох роках я на писав опікунови, щоби її не позволив більше робити ту половину городу, а щоби він сам робив обидві половині.
Довідуюся з старо-краєвих письмів, що ця женщина вибралась з хати минувшого літа і побудувала свою власну хату на якімусь зарінку. Якщо це вона не побудувалась на моїм власнім зарінку, який опікун купив від громади і прилучив до мого ґрунту.
Ця женщина малаби поповнити за всі роки не як політки і комірне, а податки від городу і хати. Як раз ту суму, яку, що уникнула, та опікун мусів платити. Я її закомірне і за політки нічого не числив, але податки, які припадали на ню, то мала платити. Отже я ставлю упімнення, щоби всі шкоди і уникнені податки вона заплатила.
3
В цій справі треба буде штучно підійти до опікуна, щоби все викрив і виказав на повище згаданих осіб. Я йому писав около три роки тому, щоби пішов до Косова і знайшов відповідного адвоката і преслав мені його адресу.
Я хотів підприняти кроки проти всіх тих, що ограбують і поповняють ріжного рода сабатаж на моій батьківщині. Мій опікун, коли почув, що я хочу, аж так далеко поступити, так в той час почав мені писати, що такого не треба робити, бо буде багато клопоту і т.д.
Також не дуже мило йому буде, коли почує, що я хочу ґрунт заінтабулювати на себе. Він є мій якийсь свояк і дуже бажавби, щоби ціла ця господарка оставилася так як була до тепер.
Він збирав політки з обох половин городу від коли опікуном його батько був назначений, а відтак він. Тут тільки оден виняток був, а це цяя женщина що там мешкала і робила одну половину городу щось 4 роки.
4
Тепер мій опікун робить лише одну половину городу, а другу мій шваґер (Василь Савєк, Грицька). Це я зарядив так в 1934 році.
Мій шваґер прислав мені Вашу адресу. На цего чоловіка я можу спусти[ти]ся з усим, що маю. Він є вірний і щирий.
Коли будете покликати опікуна на допити, то і покличте мого шваґра, щоби там був присутний. Колиб опікун дещо не похочував виявляти, так це йому не вдасться, як мій шваґер там буде присутним.
Прошу подати мені Вашу умірковану ціну, на цю всю справу. Справа у цім пісьмі не має нічого спільного зі справою інтабуляції ґрунту. Тут маєте дві сеператні справі.
Остаюсь з глубоким поважанням
Тимофій Ґушул Івана
Адреса:
Thomas Gushul,
P.O. Box 54
Blairmore, Alta., Canada