{конверт}:
Thomas Gushul, Esq.
Box 209
Coleman, Alta

{штемпель}: Сoleman Aug. 11 1920

Aug. 10, 1920
Дор[огий] Брате:
Щиро дякую за Твій лист.
Я щиро Тобі дякую що Ти розяснив людям в W[inni]p[e]g що мїж Тобою а мною є велика ріжниця і що Ти не відвічуєш за мене, бо що я завинив то річ моя і нїхто не має права пхати носа там де не треба. Я знаю що я робив і кому не удалось то хай іде на мене або до заряду правительного єще лучше.

2

Нема з великої хмари дощу. Жорстоко не відносився я до нікого. Котрі мене вразили заболючо то єще відпокутують. Мені жаль що в Wpg. в У.Р.Д. повірили опісьля того, що я виповняв і страдав для нашого хруньства. Нераз дописи були в часописи яких нїхто би був не пустив лише дурак я. Страдав, старався, а єще они мене доносами сами псували. Не всї але були такі одиницї що я їм добре зробив а они донесли перед очи собак. Через що я стратив таку службу і втїкав як теля в глубину Захїдної Канади? Чи ти не

3

пригадуєш собі Sept 1918? Як то заперли Роб[очий] Народ і взяли все під жорстоку опіку? Чи
тов[ариші] в W[inni]p[e]g подуріли? Правда всїм вгодити не годен сам Чорт з хвостиком і я признаюсь, що були покривджені деякі особи, але не з моєї руки а більше з самої свої дурної патріьотики.
Щиро дякую Тобі Томку за твої щирісьть, що ти мені все розяснив, бо я думав щось, а від нинька не хочу мати нїц до дїла з жадними тов. в W[inni]p[e]g і вїдошлю їм членьску книжечку і подякую за їх хитрісьть. Перепрошувати не буду, бо я заслужив товаришскої подяки, а не ганьби.

4

В мене сьльози прямо льють ся підчас сего писаня, що я так страдав єже захорував, бо сам знаєш, а они на мене так ворожо від казують. Чекай но!!!! Я вже нїколи в житю не поможу нашому робітникові. Від нинька, Томку, понад Тебе в мене нема приятеля між нашими, а всї вороги і я буду їх числив такими аж до кїнця моєго духа, Амїнь! Жаль і розпука велика мені що за мою щиру працю бо я на сумлїнє нераз вліз так глубоко за добром для плінників, що моє житє висіло на волоску. Чому то они неберуться до Тих що таки

5

передачно мучили. Чи я не знаю Руднїцкого, Константину Бабій, Юсь Норман та десятки иньших котрі брали гроші від кождої голови що замкли в неволю. А чи Рудніцький знає читати по укр. а він перечитував листи в Morrissey! Ах, якеж то горе! Але їх не чипляються, бо они не укр. а я свій то можу вибачити. Чи се правда Томку? Я знаю більше що ся робило підчас війни чи[м] хто иньший і я знаю

6

що говорю.
Та то шкода часу на таку марницю. Наші люди нїколи не зробили нїчо доброго, бо мають велику завісьть, отже они менї завидують а я їм за се не дам того чого менї думка занесла перед Твоїм листом. Хай від нинька робітники знають, що втратили Товариску руку від мене яка колись думала збудувати щось такого, що робітники за ним страдають. Не дам і не перешкоджу, але возьмусь політики і колись покажу що я є.
Прошу о відпис
Брат
Дмитер