Print preview Close

Showing 88 results

Archival description
Lena and Thomas Gushul Collection
Advanced search options
Print preview Hierarchy View:

65 results with digital objects Show results with digital objects

1914 - Postcard from Thomas to Lena

Miss Leena Sawiek
709 Lorne st.
Norwood Ave 113
Edmonton, Alta

Дорога моя мила Оленко!
Лиш придивись тутка на сей образок як она його просить аби щось єму солодкого шепнути. Отже спадіюсь, що Ти і менї щось будеш шептати солодкого, як уже побачимся. А як уже будеш моєю женою, то тодї буде шептаня без рахунку. Твій миленький Тимофій

April 4, 1914 - Letter from Thomas to Lena

Coleman, Alta April 4th 1914
Любезна моя мила Оленко!
Подаю Тобі отсим до відомости, що прошу Тебе дуже ласкаво, що бесь вийшла у понедїлок у вечер на стацїю. А там зобачиш мене, як я буду з ваґона вилазєти. Ти сей лист маєш отримати у понеґілок, тож як прийдеш з роботи, то збирись і пійди на стацїю. А там уже Тобі хто небудь скаже в котрі годинї колєя приходить, з Кальґар. І пишу Тепер що не дай Боже аби Ти ся кому похвалила, що я маю приїхати. Навіть і Твої хатнї аби нїц всім не знали, і навіть своєму вуйкови абесь анї словечка не писнула що я маю приїхати. Най Бог Боронить аби Ти кому за се що пріпімнула, бо я маю в Едмонтонї тепер богато ворогів, а я так хочу аби я ся навіть з ними не бачив. Бо я там буду тілько через пять шість день, а тодї вернусь на зад до Колман, бо на тілько служить менї тикит. Отже уважай аби Ти нїкому анї писнула що я маю приїхати

[2]

І старай ся там, аби я мав станьцію в пана Злотнїцкого, лиш не вимовся що я маю приїхати. А мене на стацїї раз два пізнаш, бо я буду мати в руках нову валїзку, поківаю на голові три рази капелюх, так що би Ти мене зараз пїзнала. Тож тоді можеш йти до мене сьміло. Тож тодї маєм ся перший раз поцїлювати в уста одно другого, се так буває всюди так в сїм краю, за се встиду нема, бо се єсть наша любов. Тут я Тобі нїчого злого не пишу.

І ще раз Тобі пригадую що бесь нїкому не вимовилась що я маю приїхати.
На сім кіньчу своє писанє
здоровлю Тебе щиро і очікуй терпеливо так веселої хвилі побачитись з своїм меленьким Тимоском
Бувай здорова.
Тимофій

Day 12, 1914 - Letter from Lena to her uncle and aunts

Edmonton dna 12, r 1914
Дорогий мій Вуйку і Вуйни
Слава на віки. Дякую вам за лист котрий я отримала може тому місяц буде то прошу негнівай те ся що так пізно від писала бо тут була почта заперта то листи нейшли і незнаю чи тепер піде але уже пишу і прошу негні вайте ся шо трохи забарила бови мені ніц непи сали завойну атут дуже біда ся наробила через войну бо луде забрали довой[ни] а чилідь вмісті місто неробит бонема кому нема лудий і я сама неробю другий місяц а докраю я хотіла їхати сеї осени але тепер сего року непоїду бонема як через войну а Стефан як непоїхав довойни то най ся женит немає чого чекати намене адодому я тепер непишу затри дні напишу і ви тогди мені напишите як неня листа ґістанут бо там щось має

[2]

бути нового і виселого а я хочу і хати вітси і даю вам иньший адрес що бесте насей лист писали більше немаю що писати і поздоровля ю вас усіх сердечно бувайте здорови. і ро[з]веселіт най ся нежурят я заних низабула але мені дуже тяжко бовчу жім краю амушу терпі ти
Бувайте здорови

[3]

Ms. Lena Sawiek
Coleman
Alta
PO. Box 209


adres

Feb 7, 1936 - Letter from Rondiak to Thomas

Блейрмор, Альта;
7го лютого, 1936

Др. П. Рондяк,
Косів

Вповажний Пане Др. Рондяк!

Вдаюсь до Вас з справою відносно мого ґрунту в Рожнові. Я не знаю, чи зможу все як слід точно описати Вам в цім письмі, тому раджу Вам покликати мого опікуна Тимофія Міхнюка, Семена в Рожнові. Він зможе розказати Вам детально про повищу справу. Цей чоловік вповні обзнакомлений з цим ділом і все вияснить як слід.
Його устна історія буде більше для Вас зрозуміла, як моя писанина на папери. Та всеж позможности описую Вам як справа мається:
В 1906 році, коли я числив 18 літ, опустив рідний край і виїхав до Канади. Старенький мій батько Іван Ґушул з Захарія помер зараз по моїм виїздї щось в кілька тижднів.
Мати і дві сестрi осталися. Старша сестра Ґрапина була замужною

2

і жила окремо в Новоселици (її муж враз зі мною виїхав до Канади). Отже вдома на господарці осталися тілько мати і молодша сестра Параска.
Господарка була в довгах по уха, а головно в клопоті з якемось Кутським напастуючим банком. За оден рік мої тяжкої праці в Канаді, мені пощастилося заробити поважну суму гроший, якими я позаплачував усі довги на цій батьківщині. Всі гроші були пересилані на руки мої мати (Полагна Ґушул).
Після батькової смерті, себто оден рік пізніище, коли вже всі довги були позаплачувані, мати вдалась до спадкового судїї про втягнення нас дітий в маси. Отже, що сталося? Мати втягнула дві сестрi в маси, а мене цілком оставили. Мене зовсїм нігде нема. На податковий книжці, себто теперішній, тількo сестри стоять затягнені і здається мати, але на певно не знаю, а мене як не було так нема. Так виглядає, що я зовсім на світ не народився.

3

Ціла ця господарка осталася по батькови. Старша сестра Ґрапина дістала своє віно оден добрий морґ поля, (під улицею) але це було по матери. Вона виїхала до свого мужа в Канаду в 1908 або 9тім році.
В 1912 році мати і молодша сестра приїхали до Канади, а цілу господарку оставили на опікуна. Паперів, чи то документів від повищої господарки не привезли ніяких.
Молодша сестра згодилася, себто устно, прийняти від мене шифкарти яко її пайка чи то віно. Мати і сестри ще живуть тут. Мати через цілий час від 1912 року живе враз зі мню, себто з моєю родиною. З доньками вони не жили тут і ніколи не будуть, бо не можуть погодитися.
Отже я рішив взятися до цеї справи і передати Вам, щоби все це спростувати. Інтабуляцію перевести і зареєструвати на мене. Я хочу дістати офіційний контракт.

4

Про не втягнення мене в маси, я нічого не знав через довгі роки, аж доки не на писав мені опікун 3 або 4 роки тому. Також прислав мені в тім часі старий документ, на якім говориться про мати і сестри, а про мене нічого. Цей документ я до Вас вишлю, аж тоді, коли буду мати від Вас відповідь.
Отце все, що я міг Вам на писати. Порозгляненю цеї справи прошу на писати мені, кілько це має коштувати.
З глибоким поважанням
Тимофій Ґушул Івана

Адреса:
Thomas Gushul,
P.O. Box 54,
Blairmore, Alberta,
Canada

Feb 7, 1936 - Letter from Thomas to Rondiak

Блейрмор, Альта.
7го лютого, 1936

Др. П. Рондяк,
Косів

Вповажний Пане Др. Рондяк!
Позвольте мені представити Вам одну важну і пекучу справу, яка мене не покоїть через довші роки!
Сусіди, які живуть по обох боках мої батьківщини, допускаються до шкідливих учинків. Оден з одної сторони (себто з свого боку) підкопує і підрубує коріння деревам, та загрожує, що всі дерева висушить, а другий з другої сторони, коли городив новий пліт, то поступив на мій бік тілько, кілько йому захотілося. Тут ще більше знайдеться проти цих сусідів, про що Вам розкажуть опікун (Т. Михнюк) і мій шваґер Василь Савєк, Грицька.
В хаті мешкає вдова Марія Щербань жена Пантели, котра також там спричинила багато шкоди. Не оден пліт вона розгородила і спалила. Верби обрубала в не правельну пору і мусіли всохнути.

2

Позрубувала вишневі і сливові дерева, котрі з’ужила на паливо. Також і деякі ясіні позрубувала. Я її пожалував як бідну вдову і впустив до хати мешкати на якийсь час і позволив її ще робити половину городу. Однак, коли вона відмовилась платити частину податку від хати і город, так по кількох роках я на писав опікунови, щоби її не позволив більше робити ту половину городу, а щоби він сам робив обидві половині.
Довідуюся з старо-краєвих письмів, що ця женщина вибралась з хати минувшого літа і побудувала свою власну хату на якімусь зарінку. Якщо це вона не побудувалась на моїм власнім зарінку, який опікун купив від громади і прилучив до мого ґрунту.
Ця женщина малаби поповнити за всі роки не як політки і комірне, а податки від городу і хати. Як раз ту суму, яку, що уникнула, та опікун мусів платити. Я її закомірне і за політки нічого не числив, але податки, які припадали на ню, то мала платити. Отже я ставлю упімнення, щоби всі шкоди і уникнені податки вона заплатила.

3

В цій справі треба буде штучно підійти до опікуна, щоби все викрив і виказав на повище згаданих осіб. Я йому писав около три роки тому, щоби пішов до Косова і знайшов відповідного адвоката і преслав мені його адресу.
Я хотів підприняти кроки проти всіх тих, що ограбують і поповняють ріжного рода сабатаж на моій батьківщині. Мій опікун, коли почув, що я хочу, аж так далеко поступити, так в той час почав мені писати, що такого не треба робити, бо буде багато клопоту і т.д.
Також не дуже мило йому буде, коли почує, що я хочу ґрунт заінтабулювати на себе. Він є мій якийсь свояк і дуже бажавби, щоби ціла ця господарка оставилася так як була до тепер.
Він збирав політки з обох половин городу від коли опікуном його батько був назначений, а відтак він. Тут тільки оден виняток був, а це цяя женщина що там мешкала і робила одну половину городу щось 4 роки.

4

Тепер мій опікун робить лише одну половину городу, а другу мій шваґер (Василь Савєк, Грицька). Це я зарядив так в 1934 році.
Мій шваґер прислав мені Вашу адресу. На цего чоловіка я можу спусти[ти]ся з усим, що маю. Він є вірний і щирий.
Коли будете покликати опікуна на допити, то і покличте мого шваґра, щоби там був присутний. Колиб опікун дещо не похочував виявляти, так це йому не вдасться, як мій шваґер там буде присутним.
Прошу подати мені Вашу умірковану ціну, на цю всю справу. Справа у цім пісьмі не має нічого спільного зі справою інтабуляції ґрунту. Тут маєте дві сеператні справі.

Остаюсь з глубоким поважанням
Тимофій Ґушул Івана

Адреса:
Thomas Gushul,
P.O. Box 54
Blairmore, Alta., Canada

Results 1 to 10 of 88